агенція новин

В обіймах війни: коли хочеш жити, медицина безсила

Прикарпатський боєць вцілів після тяжкого поранення. Коли його підстрелили і він стікав кров’ю у полі, то потрапив у полон. Терористи не розуміли чи буде кого на ранок обмінювати: лікарі не давали шансів чоловіку.


Тарас Кравченко – старший сержант поліції, спецпризначенець. 40-річний боєць народився у Галицькому районі. Як почалася війна, вирішив не чекати, коли покличуть служити, а самостійно зголосився і пішов вчитися.

«Тоді я розумів, що є два варіанти: одразу йду або очікую. Але я сам хотів вирішувати свою долю», - пояснює Тарас Кравченко.

До війни чоловік працював програмістом і непоганий заробіток мав. Але відсиджуватися дома не хотів, бо мав внутрішній обов’язок. Раніше Тарас служив у внутрішніх військах і за це отримав державну нагороду. Каже, прадід і дідо воювали і він повинен. А початок війни передбачав, посилаючись на те, що багато читав.

Коли потрапив на полігон, де тривали трьохмісячні навчання, хлопців вчили «беркутівці» . Тарас розумів, що певну базу знань отримає, а далі варто покладатися тільки на себе. Чоловік розумів тих, хто так і не вирушив у зону АТО. Впевнений, що не варто себе підставляти ворогу під приціл,якщо не готовий. Війна закинула Тараса в Іловайськ у серпні 2014 року. Про ситуацію в зоні бойових дій прикарпатець небагатослівний: колектив хвалить, їсти було що, тільки на сон часу постійно не вистачало.

«Ми розуміли, що людина, яка запанікує, загине. Потрібно було думати про себе і команду, заряджаючи патрони і стріляючи. Коли ти робиш свою роботу, час йде спокійніше», - запевняє Тарас.

Кожен з них чекав, коли все завершиться. Хлопці за декілька днів вивчили ворога і знали, коли буде атака.

«Найважливіша зброя, яка у мене є, це моя голова. Бо якщо у тебе є найпотужніша зброя, але ти не вмієш нею користуватися і боїшся вчасно застосувати, то що вона тобі дасть?», - розповідає Тарас Кравченко.

29 серпня бійці виходили з оточення. Їх машину обстріляли кулеметами, а водія вбили. Добре, що в автомобілі верх був відкритим і бійці могли врятуватися, вистрибуючи на ходу. У першій черзі одного чоловіка ворог застрелив. Готувалася друга черга, у якій був Тарас.

Коли він вискочив і падав, то думав, що поранення і смерть оминув. В цих декілька секундах навіть не зрозумів, коли куля влучила під самісіньке серце. Кров била струмом вгору, а Тарас, лежачи на землі, чекав кінця. Просив побратимів тікати, а його залишити, щоб і їх не зачепило. В якийсь момент заснув, за 30 хвилин прокинувся і зрозумів, що ще живий. А тим часом кров текла при кожному ударі серця. Тарас ледве поклав пов’язку, випив обезболюючі і міцно притиснув автомат, а болі вже не чув.

«Думаю, коли людина хоче жити, то медицина безсила. Я ковтав обезболюючі, начепив легеневу пов’язку і  розумів, що це ще не кінець».

Знайшли Тараса за добу сепаратисти. Забрали на базу, зв’язали і грозилися допитом. Запитали лікаря, що з ним буде, а той відповів: «Кілька годин проживе, а далі на ковбасу». Тоді терористи вирішили ледь живого Тараса обміняти, але якщо до ранку дотягне. Чоловіка питали чи не загнеться і почули у відповідь, що не дочекаються.

Боєць слово дотримав і коли його обміняли, одразу доправили до вертольота. Тарас знітився і просився до машини, бо так боявся висоти і не розумів, як має перенести ще це. Побратими казали, що часу на машину немає. Вертольотом чоловіка доставили до військового госпіталю, в якому було так багато поранених, що поглядом Тарас не міг зрозуміти скільки їх. Лікарі уже на чолі писали номер пораненого. Тарас добре пам'ятає, що був 121-шим. Йому сказали,  що одне ребро роздроблене, а ще три - переломані. А ще порвані м’язи на руці і пошкоджена нога. Лікувався Тарас до нового року, а потім повернувся у батальйон – програмістику закинув:

«Людина змінюється, коли йде далі. Головне не повертатися по житті назад. Я вибрав шлях і ним крокую далі».


Підготувала Лідія БОЙКО

Сектор комунікації поліції Івано-Франківщини

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


10.12.2018 Лідія БОЙКО 1976 1
Коментарі (1)

Çàãðóçêà...

Ярослав 2018.12.05, 19:22

Молодець ! Успіху тобі Тарасе !

20.09.2019
Лілія Горковенко

У свідомості сучасного українця сформувався стереотип поліцейського, що охороняє публічний порядок та займається профілактикою правопорушень. Проте успіх служіння суспільству – в єдності трьох складових: навчання, практики та науки.

1227 1
17.09.2019

Пану Василю 42 роки, він має 200 голів породистих овець, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі, допомагає іншим вівчарям і вірить, що гуцули і вівці – це нероздільно.

496
15.09.2019
Марія Лутчин

Тарас Назарук - керівник салону VOLT, який спеціалізується на доставці автомобілів зі США "під ключ". Компанія у своїй роботі керується принципом збереження довкілля через популяризацію електромобілів у місті.

1677
13.09.2019
Марія Лутчин

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба». Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

1314
11.09.2019
Олена Британська

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

741
09.09.2019
Люся Грибик

У сучасному світі кожна жінка повинна мати кваліфікованого лікаря - гінеколога.

5659 2

Депутатську недоторканність скасували, ОК. Тут не про те, що вчора чимало потенційних «жертв» добровільно відали зброю своїм майбутнім «вбивцям».

467

Сьогодні так модно використовувати до всього слово "мульти". Мультиварка, мультивітаміни...

2161 2

Після жахливої катастрофи в Дрогобичі із людськими жертвами і втратою майна, де впав під"їзд житлового будинку.

747 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

2540
17.09.2019

Кілька днів тому у невеличкому селі Вітрова Балка, що знаходиться у Полтавській області, сільські мешканці зафільмували НЛО.

332
11.09.2019

Здається, Всесвіт ніколи не перестане нас вражати!

347
30.08.2019

Понад сто років тому у віддаленому районі Сибіру пролунав потужний вибух, який був відчутний у радіусі 100 кілометрів.

1027
18.09.2019

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки та багато квітів?

157
18.09.2019

Більшість слів, які ми вимовляємо в повсякденному житті, впливають на наше майбутнє. Є слова, які притягують удачу, а є ті, які її відлякують.

344
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

943
20.09.2019

У селищі Більшівці історики натрапили на нові докази радянського терору — масове поховання закатованих українців.

3818
20.09.2019

Прикарпатець Віктор Худяк опублікував в мережі Фейсбук світлини наближення зими, відзняті на горі Паренки (1735 м).

1838 1
19.09.2019

На прилавках магазинів зустрічається масло селянське солодковершкове "Карпатське" 73% жиру.

3150
18.09.2019

В Івано-Франківську двоє дівчат прогулялися містом майже голяка.

42645 3