агенція новин

Ректор ІФНМУ Микола Рожко: Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа

Івано-Франківський національний медичний університет - один з лідерів медичної освіти в Україні. У багатьох рейтингах вже кілька років поспіль впевнено тримає першість.

Навчання здійснюється на 53 кафедрах. Навчальний процес проводять 111 докторів і 550 кандидатів наук. У числі вчених університету 9 заслужених діячів науки і техніки України,24 заслужені лікарі, 2 заслужені працівники фізкультури і спорту України, 3 лауреати Державної премії України.

Про університет, студентів-іноземців, медичну реформу та щодення вузу Фіртка спілкувалася із ректором ІФНМУ, заслуженим діячем науки і техніки України,  доктором медичних наук, професором Миколою Рожком.


- Миколо Михайловичу, наприкінці року прийнято підбивати підсумки. З якими досягненнями медичний університет закінчує 2018 рік?

Дякуємо Господу Богу, що вдалося прожити цей рік активно, конструктивно і без втрат.

Ми набрали 1500 студентів, що набагато більше, ніж попереднього року. А якщо є студент, значить університет живе і працює. Також маємо рекордну кількість студентів-іноземців – 426. Це наш престиж, в тому числі і на міжнародній арені.

Влітку ми завершили потужну роботу: відкрили кафедру дитячої хірургії та пропедевтики педіатрії, і ще одну – кафедру дитячих інфекційних хвороб. Першого вересня студенти прийшли у нормальні умови і це була наша величезна відповідальність. На сьогоднішній день блок педіатрії – це європейські умови для навчання.

Працюємо над цікавим  пілотним проектом  у гуртожитку № 4. Йдеться про новий підхід до умов проживання та студентського самоврядування. Вже зробили там нові сучасні кухні, реконструкцію душових, туалетів, поміняли вікна, робимо дві сучасні кімнати з євроремонтами. Цей гуртожиток студентська рада взяла під свою опіку. Продовжуємо будувати реабілітаційний центр у Яремче.  На спортивному комплексі зробили не лише масштабну реконструкцію  басейну, але й  корт на вулиці.

http://www.ifnmu.edu.ua/images/news/news_ua_2018/12/12.12.2018.1/20181211basein01.JPG

Продовжуємо ремонтні роботи на фасаді та всередині морфологічного корпусу, у зуботехнічній лабораторії стоматкорпусу. У нас вже дев’ять сертифікованих лабораторій - всі вони акредитовані державою.

Нове обладнання отримали навчально-практичні центри, клінічні кафедри та університетська клініка. Також відкрили цього року п’ять нових навчально-практичних центрів, а всього їх уже понад п’ятдесят. До нового року запланували відкриття ще одного в обласній дитячій лікарні  - навчально-практичний центр баротензометричної діагностики стопи. До слова, такого апарату немає на кафедрах в жодному українському виші, - він слугуватиме для вивчення постави та патології стопи у молодих людей.

- Що це за нова спеціальність реабілітації та ерготерапії?

На цю нову спеціальність фізичної терапії та ерготерапії цього року  ми набрали майже 100 студентів. На базі відповідної кафедри також є навчально-практичні центри, де студенти можуть відпрацьовувати практичні навички. Сьогодні  у державі це дуже потрібна справа.

- У складі ІФНМУ діє університетська клініка. Хто може у ній отримати консультацію, лікування?

У структуру клініки входить стаціонар на 60 ліжок і центр стоматології. Клініка фінансується з держбюджету. Пройти обстеження й пролікуватися  може будь-хто. Щоправда, вона у нас постійно заповнена. Тут ми встановили новий цифровий рентгенапарат – закупили його за кошти університету. Усі наші працівники і студенти проходять флюорографію. Ми  обслуговуємо не тільки наших працівників, але й колег з ПНУ ім. В. Стефаника та  ІФНТУГ. Вже обстежили майже п’ять тисяч людей. Це наш великий соціальний проект. Працюємо над розширенням клініки, щоби стати дійсно взірцем університетської клініки, як це є у Європі.

- Який у такому випадку повинен бути бюджет університету?

У цьому році в обігу було біля 300 млн.грн. У 2019 потрібно буде 400 млн грн.

Для наукової бібліотеки купили майже на 1 млн 500 тис. грн підручників. Також зберегли всі соціальні виплати, премії за докторські роботи – 15тис.грн, кандидатські – 10 тис. грн, а також за  видання навчальних посібників, підручників  і патентів. Ми підтримуємо наших молодих науковців. У цьому році 17 млн грн ми спрямували на премії. Це дуже серйозна сума.

На 1 млн 800 тис. ми купили оргтехніки, на всіх кафедрах є комп’ютерні класи, доступ до сучасних інформаційних технологій.  Всі гуртожитки обладнані пропускною сучасною системою: воєнізована охорона, є відеоспостереження. Все це  для безпеки студентів.

Навряд, чи ви чули про корупційні скандали, щоби ректору носили гроші. Скільки  у нас були КРУ, СБУ і Прокуратура , ми не мали питань щодо нецільового використання коштів чи зловживання службовим становищем. Працюємо у правовому полі.

Ми не йдемо на вимушені канікули - працюємо. Маємо добру співпрацю із владою, як міською так і обласною. Є розуміння і підтримка на наших клінічних базах – у закладах охорони здоров’я.

- Яка частка загалом державного фінансування в університеті?

На місця держзамовлення держава дає нам всього-на-всього 30 млн грн. Загалом на держзамовленні сьогодні навчається 800 студентів. Щодо першого курсу, то ми ввійшли у трійку лідерів серед вузів, яким не зняли, а навпаки додали державне замовлення.

До речі, студентам, які вчаться на стипендію, ми дали цього року  доплату від університету – по 600 грн.  Звичайна стипендія складає 1300 грн, підвищена - 1892 грн, соціальна – 1180,  сироти отримують 2360 грн. Підтримуємо також студентську активність: участь у спортивних змаганнях, дозвіллі. Студентські організації мають свої приміщення,  є актовий зал, будуємо кафе.  

- У травні були вибори і Ви розпочали другу каденцію. Як зараз працювати?

На виборах  91%  колективу висловив мені довіру. Мабуть, ми з командою робили все правильно. А працювати зараз не просто. Є чимало обмежень щодо використання бюджетних коштів. Буває, що по сім разів проводимо тендер. І навіть, коли все робимо правильно і виграємо, можемо отримати не ту продукцію, яку б хотілося. Є проблеми щодо капітального будівництва і  ремонтів. Проходимо багато експертиз, ще - проектні документації, дозволи міністерства, пошуки підрядника…  

Ви ж пам’ятаєте, коли була революція, то мене хотіли зняти з посади, а студенти мене захистили. Працюю для студентів і це не піар, а обов’язок і покликання. Один раз у рік вони весь день працюють зі мною і бачать все зсередини. Ми абсолютно відкриті.

- Щодо іноземних студентів. Скільки цьогоріч прийняли на навчання?

Цього року ми набрали 426 іноземних студентів, найбільше – індусів.  Ми укладаємо угоду з компанією, яка нам привезла абітурієнта, і тоді студент складає іспит. Ми підписуємо двосторонню угоду напряму зі студентом  - без жодного посередника.  Далі – наш обов’язок цього студента вчити.

Щоби іноземці обрали наш університет, необхідно мати гідні умови. Коли у 2011 році я став ректором, ми поставили собі чітку мету – стрімкий розвиток і належна матеріальна база. Якщо у нас найдорожчий факультет стоматологічний – навчання коштує 1 тис. у.о., то іноземці платять за цю ж спеціальність  у чотири рази більше. Завдяки цьому маємо змогу розвиватися, розбудовувати університет. Це не секрет. І сьогодні маємо відповідні результати. Комунікація дуже потужна, тому про умови, які ми пропонуємо для студентів, - не знає хіба що лінивий.

- Чому саме акцент на студентів-індусів?

Вони (індуси – авт.) – чемні та дисципліновані, на відміну від арабів, наприклад. З останніми важко працювати і я це не приховую. Ми маємо у штаті людей, які підтримують цю роботу, ми їх намагаємося контролювати, у багатьох питаннях працюємо на випередження.

- Як далі реалізовують себе іноземні студенти?

Більшість повертаються додому, звідки приїхали.

Деякі можуть залишитися у клінічній ординатурі, оскільки в їхніх країнах інтернатури немає, - і ми їх беремо. Є випадки, коли наші іноземці влаштовуються тут на роботу, одружуються.

- Після випадку із вбивством студентки з Болгарії якось зріс контроль за студентами-іноземцями?

Це трагедія. Поки що рішення суду я не бачив і говорити нічого не хочу. Там не так все просто. Зрозуміло, що за всіма ми в місті не можемо простежити. Більшість  іноземних студентів живуть на квартирах і проводять свій вільний час на власний розсуд. Вони вільні люди. Так, з іноземцями є проблеми, але вони є всюди. Ми докладаємо багато зусиль для комунікації, діалогу, дисципліни.

- Чи приїжджають студенти з Європи вчитися в Івано-Франківськ?

Так, є. Маємо на сьогодні студентів із 46 країн. У лідерах за кількістю  – студенти з Індії, Нігерії, Польщі. Є студенти зі США, на підготовчому відділенні маємо навіть студента з Монако.

- Як із викладацьким складом?

Я дуже вдячний колективу за порозуміння.  Всі серйозні фінансові чи інші рішення ми обговорюємо на вченій раді. Я толерантно ставлюся до усіх, хто був до мене чи проти мене. Щоправда, я багатьом не підписав контракти, коли йшлося про моменти, несумісні з репутацією університету. Усі знають, що я захищати у таких ситуаціях не буду. Це однозначно.

У нас сьогодні понад сто докторів наук. Ми навіть святкували цей історичний момент. Під оплески колег  на Вченій Раді наш сотий доктор наук Андрій Стецьків отримав у подарунок ноутбук.

Цілком ймовірно, що невдовзі всі кафедри  будуть очолювати тільки доктори наук. Ми є лідерами в Україні за  кількістю молодих науковців. Тих, які, виконують обов’язки доцентів  – уже  80.

- Зараз багато студентів та випускників  вчаться закордоном, виграють гранти, проходять там різноманітні стажування, практики…

Так, наші студенти їдуть закордон на різні навчання і ми це підтримуємо. Останнім часом інтенсивно у рамках програми ERASMUS+. Торік ми мали хорошу співпрацю з Угорщиною, наші студенти там вчилися й навіть отримували стипендію. Щодо грантів, то в цьому напрямку теж працюємо. А  щоби працевлаштуватися  закордоном , спершу треба  нострифікувати наш  диплом, бо  інакше до роботи в клініці не допустять.

- Днями ви відкрили Музей історії університету. Що це за такий проект?

Міська рада дала нам  в оренду приміщення на вулиці Низовій за 1 гривню в рік. І ми домовилися, що перший поверх – це Музей історії університету, а на другому спільно з медичними закладами міста і  Департаментом охорони здоров’я області представимо  історію розвитку медицини Прикарпаття. Серед іншого ми вважали за необхідне зробити і музей, адже  студенти мають відчувати зв'язок поколінь, знати імена тих, хто закладав фундамент медичної науки. Експонатів вдалося зібрати чимало, починаючи від 1945 року – часу заснування університету. Запрошуємо долучатися до оновлення експозиції всіх небайдужих.

- Ваше бачення медичної реформи?

Ми активно беремо участь у реформі на селі. Мабуть, великою мірою завдяки нашим зусиллям Івано-Франківська область є пілотною у цьому проекті. Радію, що крок за кроком,  у селах навколо Франківська, а саме, в  Іваниківці, Крихівцях, Чукалівці, Угринові та Микитинцях ми зробили амбулаторії загальної практики та  сімейної медицини. Там наші студенти мають змогу вчитися на практиці, а професори консультують он-лайн. Ще б трохи обладнати ті амбулаторії … До речі, ми один з небагатьох вузів, який має кафедру загальної практики сімейної медицини на додипломному рівні, а не післядипломному, тобто вже готуємо сімейних лікарів.

- Як ректор університету, що скажете про  реформу медичної освіти?

Якщо реформа приводить до скорочення колективу – то це не дуже реформа. Є  багато дискусійних моментів. Все, більше нічого казати не буду.

- Цьогоріч було піднято прохідний бар’єр для вступу у медичні навчальні заклади? Як змінився рівень абітурієнта?

Абітурієнти, як і студенти   - різні. Навіть попри підвищення прохідного бар’єру до 150 балів із ЗНО ми набору не втратили. Є проблеми із КРОКами, бо постійно піднімають той рівень.  

Ми пояснюємо нашим студентам, що їхній обов’язок вчитися, бо дорожчого за здоров’я людини немає, - і це їхня найбільша відповідальність. Зі свого боку вкладаємо  величезні зусилля та кошти, щоби  створити належні умови  – від теоретичної бази до можливостей практикуватися у  навчально-практичних  центрах, на  клінічних  базах.

Щороку п’ять найкращих  студентів ми  рекомендуємо залишити в університеті. Все чітко – будь ласка, вчіться і ми даємо вам шанс працювати.

- Усі здають КРОК?

Багато не здають.  Понад сотню студентів за рік ми відраховуємо.

- Свого часу ви були у політиці…                                                                  

І мав тоді  проблеми. Згодом на Вченій раді ми прийняли рішення, що ректор не може бути членом партії, брати участь  у виборах. Якщо проректор має бажання вступати у виборчі перегони,  то на час виборчої компанії він повинен звільнити займану посаду.

- Плани на 2019 рік?                      

Навчальна база університету  - це 72 тис. м2. Тож маємо нові заплановані об’єкти.  А найперший і найголовніший план – саме життя. Університет і надалі має потужно розвиватися,  і для цього ми  щодня докладаємо максимум зусиль. 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


26.12.2018 Марія Лутчин 7940
Коментарі ()

Çàãðóçêà...

16.07.2019
Люся Грибик

Рік за роком, рік за роком і юна співачка з Івано-Франківська потрапила на велику сцену популярного шоу. 

508
11.07.2019

Зіновія Андрійовича у Надвірній знають багато років. Номер його мобільного — ніколи не був для мешканців загадкою, а двері його кабінету може вільно відчинити.

393
11.07.2019
Наталія Кушніренко

Андрій Іванчук - кандидат до Верховної Ради України по 88 виборчому округу, який охоплює Коломийський і Городенківський райони. Самовисуванець, 46 років.

530 1
10.07.2019

Володимир Зеленський назвав ймовірного очільника Івано-Франківської ОДА. Цю посаду може отримати чинний директор Бурштинської ТЕС Денис Шмигаль.

6825 1
10.07.2019

Говоримо з Оксаною Савчук про депутатську діяльність, нову якість політики і навіщо у парламенті представник від Франківська.

508
09.07.2019
Марія Лутчин

«Паттерн» – український кінотрилер з драматичним і динамічним сюжетом. Тут і гламур, і бійки, і погоні, і вбивство, і невидимі впливи таємних режисерів, і любов, яка перемагає.

1141

Наше ставлення до поточних подій залежить від точки зору. Східні філософи казали про бачення з мишачої нори...

1044

Ця публікація - практикум на тему "що робити".

1914 1

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті.

1239

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів.

1354
28.06.2019

У США група сенаторів і заступник голови комітету Сенату з розвідки провели секретні слухання.

936
20.06.2019

Перед катастрофою в Чорнобилі робочі атомної електростанції нібито помітили в небі над містом містичне створіння.

1385 2
19.06.2019

Президент США Дональд Трамп засумнівався в існуванні невпізнаних літаючих об'єктів (НЛО) усупереч заявам американських пілотів про літальні апарати невідомої приналежності.

716
12.07.2019

На парафії святих Апостолів Петра і Павла у селі Старуня Богородчанського району відсвяткували храмове свято.

811
04.07.2019

У храм Святих Кирила і Методія у Крихівцях привезуть мощі Святого Апостола Юди Тадея для привселюдного вшанування.

788
06.06.2019

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене...

1696 1
18.07.2019

Фіртка вирішила поцікавитися, наскільки товстим має бути гаманець абітурієнта, щоб сісти на студентську лаву у місцевих ВНЗ.

14103
15.07.2019

Фіртка повідомляла, що у квітні минулого року міністр інфраструктури України Володимир Омелян вніс у Кабмін подання про звільнення з посади голови Укртрансбезпеки Михайла Ноняка.

7642
14.07.2019

Пресслужба Тіни Кароль спростовує інформацію про виступ співачки в агітаційному концерті у Бахмуті.

1438
14.07.2019

Вчора поховали загиблих дітей. Похорон відбувся в селі Мала-Тур'я. Відео похорону дітей виклали у мережу на Ютуб-каналі АвтоМайдан.

4891