агенція новин

Про націоналізм

Всі ми з кожним днем більше розуміємо, що в турбулентності  сьогоднішнього світу дедалі чіткіше проглядаються контури та силуети націоналізму. Скажемо відверто, ці силуети не суцільні гало, вони не сяють в світлі красивих зір і не сповіщають про таке саме сяйливе життя. Але сонце все одно своє робить – гріє і світить.

Невизначеність і страх перед майбутнім, розвертає гомо лоґос сучасних цивілізацій галопом назад.  На якийсь час, це не триватиме довго, десь доти, поки ілонимаски не знімуть маски виключно людей бізнесу і науки, і не осядуть на керівних посадах держав, що чимдалі нагадують корпорації.

Та будемо відверті і в іншому, націоналізм – це не лише набат  на чуже і відраза до чужого, як іноді спрощено подають його однаково, з різними відчуттями, примітивні націоналісти і примітивні ліберали. Націоналізм – це своєрідна форма захисту, спосіб вижити, чи бодай на якийсь час знайти прихисток в себе дома як повноцінний індивід зі своїми перевагами й вадами.

Всі нації, всі державні нації є носіями власних націоналізмів в тих чи інших формах: американський націоналізм – віра в призначення своєї нації як цивілізатора, такого собі Прометея для всіх принижених, перманентного посувача і руйнівника фронтирів, або – на противагу ліберальній стороні американонаціоналізму – консервативний націоналізм Трампа, що бере витоки від епохи ізоляціонізму Монро,  панамериканізму «Америка для Америки тільки». Французький націоналізм – сьогодні це переважно культурний націоналізм, він підпорядковує собі не ґрунт і кров, а мову, культуру, приналежність до яких робить однаково француза і не-француза французом. Навіть сучасний німецький націоналізм це не фікція поствоєнна, він має, до певної міри, схожість із французьким, хоча й дещо більш закорінений в кровній ідентичності все ще.

А що говорити про російський націоналізм – експансіоністський за своєю хижою сутністю, мабуть, на превеликий жаль, не далеко від нього втік польський, не зумівши, як виглядає зараз, надовго еволюціонувати в цивільний націоналізм, менш радикальний.

Славиться  японський націоналізм – дуже моноетнічний, як і корейський; китайський теж існує, не зважаючи, що маоїзм, як деструктивна ліва ідеологія, проник у нього давно, та подолав лише частково тисячолітні надбання Піднебесної, з її-то конфуціанством, системою чиновництва, відданого виключно інтересам своєї держави та інших ізоляціонізмів.

А як щодо українського націоналізму ? Який він ? І чи існує він взагалі як явище ?

З цим в нас, як і багато з чим всередині, проблеми. Ніби націоналісти є – це вже вагома ознака державності, та націоналізм від того ніби лишень страждає, разом з більшістю нібито націоналістів: то вони в Парламент не пройдуть на піку, здавалось б, популярності, через необдуману політику поганих кадрів та поганих коаліцій, як це трапилося зі Свободою в 2014,  то нижча ланка націоналістів постійно тлумить на вулиці  зашуганих педерастів на гей-прайді, і весь їхній пафос на цьому закінчується, то на Заході постійно ставлять перепони націоналістам в краватках непробивними лобі російських, польських і єврейських кругів, і від того країна кращою не стає і лиш вряди-годи стає більш націоналістичною, що на якості життя більшості українців ніяк не позначається.

А все від того, що націоналісти наші – не всі, більшість, – застрягли в першій половині двадцятого сторіччя, борсаються там з жидами, масонами і комуністами, а на виході спрацьовує одне: вони працюють непрямо на жидів, або як «корисні ідіоти» на східного окупанта, того самого комуніста. Невдовзі, можливо й західного: Польща, Угорщина… Їм треба давно помудріти, не бути, як діти.

Цвіт Донцова і Міхновського давно відцвів, цим ще здалеку – в живому музеї, скансені обабіч Дніпра можна любуватися, та вже дихати на повні груди, а особливо дарувати це народу і нації на весні  - неприпустимо, ба навіть злочинно.

Якщо махрові націоналісти з цією тезою не згодні, то нехай спитають в сучасних провідників українського націоналізму, а головно в дзеркала попереду: чи для них нація – це дійсно  абсолютна цінність ? Як сказав один сучасний націоналіст: «Для мене націоналізм – це палко любити Україну і все українське» - це як називається, панове ? А як же тоді, виходячи з цієї логіки, з корупцією і корупціонерами бути – їх теж треба любити, бо це питомо українське явище у нас ? Нумда, його занесли нам… ага, в білих, грубих конвертиках.

Чому ви, панове махрові націоналісти, забираєте право бути українцем, наприклад, в Вахтанга Кіпіані, то як же тоді бути з Медведчуком, чистокровним українцем, етнос понад усе ?..

Чому старонаціоналісти, як ті старокатолики, наїжачені на Другий Ватиканський Собор, кидаються зі своїх 19-го і 20-го століть на кожного, хто піддає критиці їхнє понятійне, смислове розуміння концепції «новітньої нації», де «новітнє» в них лишень фігурує в ролі української модифікації автомата Калашникова. Та тому, що вони, переважно, самі не вірять  в свої квазі-релігійні догми, тільки що й роблять, себе в цьому переконують і нас усіх.

Не можна абсолютизувати те, чого, по-перше ще не має повністю – української нації (нація ще твориться, в процесі, генерується, зрілий плід якої називається: модерна правова соціально-капіталістична демократична християнсько-етична держава – не утопічна); по-друге, не можна з нації чи держави робити божество, інакше це закінчиться Рейхом чи рейхихом, з немаленьким гапличком всього світлого, що є в націоналізмі. Ідея культу ідеального народу це всього-на-всього  винахід романтиків позаминулого століття, як та музика Ріхарда Ваґнера, звучати може, благоговійно лягати на вухо, але зі звуку не зліпиш замок на мальовничих Баварських кручах.

Нація це сукупність індивідів, а індивіди є різні у нас. І якщо націоналісти пропонують проблему різності вирішувати в дусі тиранії Муссоліні і Морраса, нехай і в лайт-варіанті,  то це стратегічно називатиметься, на жаль, геноцидом нації. Аутогеноцидом.

На мою думку, український націоналізм мусить бути сумішшю етнічного націоналізму, громадянського націоналізму, ліберального, економічного, культурного і релігійного – в найбільш обережному вираженні. Час міксів, гібридів це не найгірший час, якщо курку не схрещувати з биком, звичайно, модифікація генів допустима за розумними параметрами та ознаками.  З ядром українського етносу, української мови в культурі та інфопросторі,  царювання закону,  інституцій, права людини (без надлишків гендерної ідеології), помірний протекціонізм економіки (з обов’язкові ліквідацією українсько-російської олігархії, в першу чергу)  і помісна церква не вже і тепер, як це артикулює популіст Порошенко, в якого вибори на носі і більше немає чим підперти свого мінусового рейтинга, і який жодного московського кагебешного попа з цієї країни не вигнав, зате кількох не етнічних українців, що не відзначалися любов’ю до нього і Москви, він втришия вигнав.

Не інтегральний націоналізм (фашистська ідеологія минулого століття), а інтеграційний, якщо хочете. Якщо ми, українці, зацікавлені в збереженні цієї держави з подальшим її радикальним реформуванням і переформатуванням не під інтереси «добрих сусідів» з усіх боків. А якщо ні – то в поміч Іріша Фаріон і філологічний націоналізм, за високим берегом якого, видніється горбик Онанізм.

Якби Бандера з Шухевичем жили в наш час, або воскресли раптом, то  першими кого б вони либонь репресанули, це були б нинішні українські націоналісти, оці фанатичні носії фольклорів, факелів, факів модернам і політичних бізнес-планів з нечистими грошима від расово нечистих. І лише після-після, на after-party, були би  Рабіновіч з Новінським і ко.

Якби у нас був президентом смарт-націоналіст, а не популіст-націоналіст, актор-націоналіст і трикстер-націоналіст, тобто, інтегрувальний,  не молдаво-мальдівський з вінницької країни Рошеніада, то він би не вибачливо зиркав на президента Дуду при офіційних зустрічах,  а публічно одів би червоно-чорний галстук.

І якщо в нас є націоналісти, то вони коли-небудь прийдуть до спільного знаменника із лібералами – без олігархів, із християнськими демократами – з реальною програмою і реальними людьми,  із соціал-демократами  - без ляшків і  каплінів, з реформами, інноваціями і тверезим глуздом. А ще любов’ю до братів по крові-людській.

А якщо в нас нема націоналістів, то вони от-от появляться, не забаряться. Махрові халати і тапочки банні до пуклої лампочки. Радикальна архаїка має відійти геть.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


26.04.2018 Назар Яв 752
09.08.2018

Півзахисник Ярослав Конкольняк став автором першого голу "Прикарпаття" у Першій лізі сезону 2018/19. Хоча цей забитий м'яч потім у протоколі був записаний як автогол гравця "Інгульця".

347
31.07.2018
Любов Загоровська

Ми з Марією Козакевич гуляємо центром Івано-Франківська. Вона відчиняє різні брами, натискає кодові комбінації на тих чи інших дверях.

700
30.07.2018
Ірина ШУТКА

Низові урбаністичні ініціативи у Львові та Франківську, формування кластерів та нових моделей розвитку на перетині різних галузей — підсумовуємо ці два блоки зустрічі «Urban Talks Львів&Івано-Франківськ».

465
29.07.2018

У випуску говоримо про: "теорію забивання цвяхів скрипками", бандитизм у маршрутках, популізм Гройсмана, повені на Прикарпатті, найгуманніший франківський суд та першу перемогу "Прикарпаття".

563 1
24.07.2018

Підприємців, які орендують приміщення Укртелекому у центрі Івано-Франківська, змушують переукласти договори з фірмою-посередником. Орендарям збільшили плату, а хто не погодився – тих виселяють.

6891
24.07.2018
Ірина Белоцька

Нещодавно Олександр Шевченко заявив про свою участь в президентській передвиборчій компанії 2019 року, чим збудив зацікавленість до себе та свого бачення розвитку держави, її економіки та соціальної сфери.

872

Чомусь побутує думка (ось і нині я її зустрів в інтернетрях), що першим нашим королем був Данило Галицький. Це не так.

822

Блискуча перемога в Москві українського боксера. Можна по-різному відноситися до того, чи варто було проводити бій там, чи ні, та беззаперечним залишається факт: перемога українця.

524

"Бабусю, а можна ще?" - несміливо запитує білява восьмирічна дівчинка, біля якої уже тихенько плаче такий самий білявий чотирирічний хлопчик.

878

Наприкінці сорокових років, з метою покарати німців та знищити дух німецького народу, союзники розгорнули в Німеччині кампанію денацифікації.

824 1
28.07.2018

Вчені ознайомилися з посланням ченця Паїсія Святогорця і підтвердили той факт, що невидима людьми планета Нібіру наближається до Землі і кінець світу неминучий.

10850 6
15.07.2018

Десятки повідомлень про політ над Землею гігантських НЛО жахливої форми щодня заповнюють інформаційний простір.

3902
08.07.2018

Дослідники космічного простору активно обговорюють подію, що сталася біля узбережжя США. Там в океан впав великий об'єкт, що світився.

2131
20.07.2018

Чак Норріс виступив з промовою перед студентами Університету Свободи (штат Вірджинія, США). Замість моральних настанов розповів про те, як Бог увійшов у його життя «ударом ногою з півоберта». За словами самого Чака, Бог направляє його шлях пр

534
28.06.2018

Психосоматика. Це такий напрямок в медицині, який займається впливом наших емоцій, страхів і психологічних блоків на здоров’я.

4091 1
28.07.2018

В одному відомому і людному парку стояв камінь. Простий собі такий камінь. Нічим не примітний.

299
10.08.2018

Екс-очільник департаменту освіти і науки Івано-Франківської міської ради Ігор Смаль та його заступниця Маріанна Продан одружилися.

3348
09.08.2018

Як виростити печериці в домашніх умовах? На Коломийщині живуть люди, які знають усе про ці гриби.

1097
30.07.2018

Франківчанка Олена придбала в супермаркеті "Вопак" манну крупу із сюрпризом. Відкривши пакет, жінка побачила у крупі личинки.

2937 1
29.07.2018

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків разом із дружиною Оксаною знову подались на активний відпочинок в гори.

2045 1