агенція новин

Про націоналізм

Всі ми з кожним днем більше розуміємо, що в турбулентності  сьогоднішнього світу дедалі чіткіше проглядаються контури та силуети націоналізму. Скажемо відверто, ці силуети не суцільні гало, вони не сяють в світлі красивих зір і не сповіщають про таке саме сяйливе життя. Але сонце все одно своє робить – гріє і світить.

Невизначеність і страх перед майбутнім, розвертає гомо лоґос сучасних цивілізацій галопом назад.  На якийсь час, це не триватиме довго, десь доти, поки ілонимаски не знімуть маски виключно людей бізнесу і науки, і не осядуть на керівних посадах держав, що чимдалі нагадують корпорації.

Та будемо відверті і в іншому, націоналізм – це не лише набат  на чуже і відраза до чужого, як іноді спрощено подають його однаково, з різними відчуттями, примітивні націоналісти і примітивні ліберали. Націоналізм – це своєрідна форма захисту, спосіб вижити, чи бодай на якийсь час знайти прихисток в себе дома як повноцінний індивід зі своїми перевагами й вадами.

Всі нації, всі державні нації є носіями власних націоналізмів в тих чи інших формах: американський націоналізм – віра в призначення своєї нації як цивілізатора, такого собі Прометея для всіх принижених, перманентного посувача і руйнівника фронтирів, або – на противагу ліберальній стороні американонаціоналізму – консервативний націоналізм Трампа, що бере витоки від епохи ізоляціонізму Монро,  панамериканізму «Америка для Америки тільки». Французький націоналізм – сьогодні це переважно культурний націоналізм, він підпорядковує собі не ґрунт і кров, а мову, культуру, приналежність до яких робить однаково француза і не-француза французом. Навіть сучасний німецький націоналізм це не фікція поствоєнна, він має, до певної міри, схожість із французьким, хоча й дещо більш закорінений в кровній ідентичності все ще.

А що говорити про російський націоналізм – експансіоністський за своєю хижою сутністю, мабуть, на превеликий жаль, не далеко від нього втік польський, не зумівши, як виглядає зараз, надовго еволюціонувати в цивільний націоналізм, менш радикальний.

Славиться  японський націоналізм – дуже моноетнічний, як і корейський; китайський теж існує, не зважаючи, що маоїзм, як деструктивна ліва ідеологія, проник у нього давно, та подолав лише частково тисячолітні надбання Піднебесної, з її-то конфуціанством, системою чиновництва, відданого виключно інтересам своєї держави та інших ізоляціонізмів.

А як щодо українського націоналізму ? Який він ? І чи існує він взагалі як явище ?

З цим в нас, як і багато з чим всередині, проблеми. Ніби націоналісти є – це вже вагома ознака державності, та націоналізм від того ніби лишень страждає, разом з більшістю нібито націоналістів: то вони в Парламент не пройдуть на піку, здавалось б, популярності, через необдуману політику поганих кадрів та поганих коаліцій, як це трапилося зі Свободою в 2014,  то нижча ланка націоналістів постійно тлумить на вулиці  зашуганих педерастів на гей-прайді, і весь їхній пафос на цьому закінчується, то на Заході постійно ставлять перепони націоналістам в краватках непробивними лобі російських, польських і єврейських кругів, і від того країна кращою не стає і лиш вряди-годи стає більш націоналістичною, що на якості життя більшості українців ніяк не позначається.

А все від того, що націоналісти наші – не всі, більшість, – застрягли в першій половині двадцятого сторіччя, борсаються там з жидами, масонами і комуністами, а на виході спрацьовує одне: вони працюють непрямо на жидів, або як «корисні ідіоти» на східного окупанта, того самого комуніста. Невдовзі, можливо й західного: Польща, Угорщина… Їм треба давно помудріти, не бути, як діти.

Цвіт Донцова і Міхновського давно відцвів, цим ще здалеку – в живому музеї, скансені обабіч Дніпра можна любуватися, та вже дихати на повні груди, а особливо дарувати це народу і нації на весні  - неприпустимо, ба навіть злочинно.

Якщо махрові націоналісти з цією тезою не згодні, то нехай спитають в сучасних провідників українського націоналізму, а головно в дзеркала попереду: чи для них нація – це дійсно  абсолютна цінність ? Як сказав один сучасний націоналіст: «Для мене націоналізм – це палко любити Україну і все українське» - це як називається, панове ? А як же тоді, виходячи з цієї логіки, з корупцією і корупціонерами бути – їх теж треба любити, бо це питомо українське явище у нас ? Нумда, його занесли нам… ага, в білих, грубих конвертиках.

Чому ви, панове махрові націоналісти, забираєте право бути українцем, наприклад, в Вахтанга Кіпіані, то як же тоді бути з Медведчуком, чистокровним українцем, етнос понад усе ?..

Чому старонаціоналісти, як ті старокатолики, наїжачені на Другий Ватиканський Собор, кидаються зі своїх 19-го і 20-го століть на кожного, хто піддає критиці їхнє понятійне, смислове розуміння концепції «новітньої нації», де «новітнє» в них лишень фігурує в ролі української модифікації автомата Калашникова. Та тому, що вони, переважно, самі не вірять  в свої квазі-релігійні догми, тільки що й роблять, себе в цьому переконують і нас усіх.

Не можна абсолютизувати те, чого, по-перше ще не має повністю – української нації (нація ще твориться, в процесі, генерується, зрілий плід якої називається: модерна правова соціально-капіталістична демократична християнсько-етична держава – не утопічна); по-друге, не можна з нації чи держави робити божество, інакше це закінчиться Рейхом чи рейхихом, з немаленьким гапличком всього світлого, що є в націоналізмі. Ідея культу ідеального народу це всього-на-всього  винахід романтиків позаминулого століття, як та музика Ріхарда Ваґнера, звучати може, благоговійно лягати на вухо, але зі звуку не зліпиш замок на мальовничих Баварських кручах.

Нація це сукупність індивідів, а індивіди є різні у нас. І якщо націоналісти пропонують проблему різності вирішувати в дусі тиранії Муссоліні і Морраса, нехай і в лайт-варіанті,  то це стратегічно називатиметься, на жаль, геноцидом нації. Аутогеноцидом.

На мою думку, український націоналізм мусить бути сумішшю етнічного націоналізму, громадянського націоналізму, ліберального, економічного, культурного і релігійного – в найбільш обережному вираженні. Час міксів, гібридів це не найгірший час, якщо курку не схрещувати з биком, звичайно, модифікація генів допустима за розумними параметрами та ознаками.  З ядром українського етносу, української мови в культурі та інфопросторі,  царювання закону,  інституцій, права людини (без надлишків гендерної ідеології), помірний протекціонізм економіки (з обов’язкові ліквідацією українсько-російської олігархії, в першу чергу)  і помісна церква не вже і тепер, як це артикулює популіст Порошенко, в якого вибори на носі і більше немає чим підперти свого мінусового рейтинга, і який жодного московського кагебешного попа з цієї країни не вигнав, зате кількох не етнічних українців, що не відзначалися любов’ю до нього і Москви, він втришия вигнав.

Не інтегральний націоналізм (фашистська ідеологія минулого століття), а інтеграційний, якщо хочете. Якщо ми, українці, зацікавлені в збереженні цієї держави з подальшим її радикальним реформуванням і переформатуванням не під інтереси «добрих сусідів» з усіх боків. А якщо ні – то в поміч Іріша Фаріон і філологічний націоналізм, за високим берегом якого, видніється горбик Онанізм.

Якби Бандера з Шухевичем жили в наш час, або воскресли раптом, то  першими кого б вони либонь репресанули, це були б нинішні українські націоналісти, оці фанатичні носії фольклорів, факелів, факів модернам і політичних бізнес-планів з нечистими грошима від расово нечистих. І лише після-після, на after-party, були би  Рабіновіч з Новінським і ко.

Якби у нас був президентом смарт-націоналіст, а не популіст-націоналіст, актор-націоналіст і трикстер-націоналіст, тобто, інтегрувальний,  не молдаво-мальдівський з вінницької країни Рошеніада, то він би не вибачливо зиркав на президента Дуду при офіційних зустрічах,  а публічно одів би червоно-чорний галстук.

І якщо в нас є націоналісти, то вони коли-небудь прийдуть до спільного знаменника із лібералами – без олігархів, із християнськими демократами – з реальною програмою і реальними людьми,  із соціал-демократами  - без ляшків і  каплінів, з реформами, інноваціями і тверезим глуздом. А ще любов’ю до братів по крові-людській.

А якщо в нас нема націоналістів, то вони от-от появляться, не забаряться. Махрові халати і тапочки банні до пуклої лампочки. Радикальна архаїка має відійти геть.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


26.04.2018 Назар Яв 1613
16.02.2019

Усе в домі мешканки прикарпатського селища Обертина Мирослави Погорєлової нагадує про сина Михайла, загиблого бійця батальйону патрульної служби міліції особливого призначення “Івано-Франківськ”...

37
15.02.2019
Юлія Ободянська

Дисципліна депутатів Івано-Франківської облради значно погіршилася. Якщо 2017 року прогульником був кожен третій, то за рік до парламентських виборів цей показник зріс майже до 50%.

359
04.02.2019
Лілія Горковенко

Володимир Ільків та Назар Морозко – талановиті майстри по роботі з деревом з Івано-Франківська, які сьогодні займаються справді унікальним проектом «Середньовічна корабельня».

2265
01.02.2019

За три роки Івано-Франківська міська рада утворила сім нових комунальних підприємств, заклавши у їхні статутні фонди десятки мільйонів гривень.

813 1
30.01.2019
Віталій ДАНКЕВИЧ

Допоки 18-й рік поспіль в українському суспільстві триває дискусія про необхідність впровадження чи не впровадження ринку земель, він давно існує, діє і навіть розвивається...

590 1
29.01.2019

Ремонти шкіл, садочків, клубів та доріг підрядники виконували на лічені дні до Нового року.

1102 2

Дохідна частина бюджету Франківська 2-й рік поспіль становить 3 млрд.грн. без змін, без росту.

583

Роздати майно бідним. Церква знає, що для того, щоб врятувати світ, треба відійти від нього, бути ззовні, а не всередині.

82

Предки наші по дрова - до лісу йшли. А кабінетні "наші" - заготовляють просто в місті.

733

Якось на тренування не прийшов наш воротар, і він став у рамку воріт. З того часу фактично завжди займав місце у воротах.

1198
13.02.2019

Центральне Розвідувальне Управління розсекретило інформацію про таємничі пошуки. Дані були опубліковані в мережі. Співробітників ЦРУ зацікавили події, які відбувалися на території Непалу і Бутану (відомий як "королівство щастя") у 1968 році. Ці держави р

164
04.02.2019

Поховання було виявлено в провінції Ель-Мінья, що на півдні від Каїра.

434
24.01.2019

У США на річці в місті Вестбрук штату Мейн, утворився велетенський крижаний диск, що обертається.

545
22.01.2019

13 січня парафія Миколаєво-Успенського собору міста Коломиї вийшла з канонічної юрисдикції Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви.

2274 2
14.01.2019

В Івано-Франківську завершився ювілейний фестиваль "Коляда на Майзлях".

1203
04.02.2019

Одного разу чоловік сидів в оазисі, біля входу в одне близькосхідне місто.

332
14.02.2019

Франківцям ідея припала до душі. Напередодні свята вони охоче фотографуються на фоні червоного серця.

1945
14.02.2019

Всім відомо, що день Валентина — це свято закоханих. В цей день сфера послуг та реклами заточена виключно на людей в парі.

2294
14.02.2019

Міський голова Руслан Марцінків поділилися романтичними спогадами та розповів, як зустрів майбутню дружину.

1233 2
13.02.2019

Євген шукає порноакторок і контролює їх кар’єру, Жанна психолог і працює з дітьми.

3219 3