агенція новин

Остап Вульчин: "Прикарпаття" стало сильнішим

Основний голкіпер івано-франківського друголігового клубу Остап Вульчин розповів про цьогорічні виступи "Прикарпаття", свій шлях у футболі та секрети команди рідного краю.

 

Однією із найбільш самобутніх команд Другої ліги є івано-франківське Прикарпаття – у побратимів Атлетика (Більбао) ростер формується суто із місцевих футболістів, та й трансферний пошук ведуть, розшукуючи земляків у клубах інших міст (а таких вдосталь – від Другої ліги до найвищої, а також у зарубіжних чемпіонатах). Не дивно, що команда з такою кадровою філософією є популярною у вболівальників. Але тим більше почесно, що вона при цьому ще й бореться за результат.

 

Прикарпаття цьогоріч вибило представників УПЛ із Кубка України, склавши зброю лише у 1/8 фіналу (в четвертому для себе раунді), а в Групі А Другої ліги йде на прохідному другому місці, сподіваючись на підвищення у класі.

 

Від липня до жовтня тривала прекрасна 13-матчева безпрограшна серія прикарпатців, упродовж якої 655 хвилин утримував свої ворота «на замку» основний воротар івано-франківської команди – 25-річний Остап Вульчин. Голкіпер із хорошою реакцією, міцною статурою та хорошою грою ногами насолоджується виступами на всеукраїнському рівні, адже йшов до цього дуже довго. Як і більшість гравців із тих регіонів, що не розбалувані професіональним футболом і на багато років були відлучені від загальнодержавного чемпіонату…

 

Про історію своїх проб і помилок, спроби зачепитися у клубах інших міст та нинішню футбольну зрілість Остап розповів інформаційному партнеру ПФЛ.

 

– Остапе, почнемо з того, як ваше здоров’я? По ходу сезону ви грали на уколах і навіть доводилося тренеру воротарів Рипану в 45 років заявлятися на чемпіонат.

– Здоров’я бажало б кращого… Тож справді іноді доводилось грати через «не можу», команді потрібно набирати очки, тому за спільної згоди тренерського штабу та моєї приймали рішення, що я буду виходити на поле на уколах. Поруч зі мною – молодий воротар Семенів, він досить обдарований, але, на думку тренерів, ще не готовий виступати на такому рівні. Тому довелося команді заявляти тренера воротарів для підстраховки.

 

– Загалом, які враження від півріччя? Що сподобалося, що могло вийти краще у вашої команди?

– На мою думку, півріччя ми провели досить добре: закріпились у верхній частині турнірної таблиці та показали хороший результат у розіграші Кубку України.

 

– Після об’єднання Другої ліги вона стала сильнішою чи слабкішою?

– На мою думку, сильнішою. Багато нових імен, вони як бачимо не губляться на новому рівні. Стало ще цікавіше.

 

– Прикарпаття минулого сезону було в серединці. Це ваша команда до нього доросла, чи у Другій лізі не стало грандів на кшталт Руху чи Жемчужини?

– Думаю, ми заслуговуємо знаходитись вгорі турнірної таблиці. Минулого сезону ми були молодою необстріляною командою, але зараз своєю грою доводимо, що ми є сильна та перспективна команда! Винниківчани та одесити – хороші суперники, але і зараз є хороші команди у Другій лізі!

 

«Хто, як не земляк, тебе підтримає!?»

– Чому все-таки Агробізнес двічі вас обіграв на вашому полі? Об’єктивно сильніша команда чи ви готові з цим посперечатися?

– Агробізнес – хороша команда. Це – футбол, ми припустилися помилок тому і програли…

 

– Назагал, з таким відривом, складається враження, що у Групі А інтриги на весну не лишилося. Погодитеся?

– Ні, наперед говорити не буду,тому що все буває. І кожна команда буде старатися підвищитися у класі, так що, думаю, будуть запеклі ігри й у другій половині чемпіонату.

 

– Аналізували для себе, завдяки чому змогли вибити з Кубка України Карпати?

– Найбільша, напевне, причина – це наше бажання та підтримка від наших трибун, за це їм велика подяка!

 

– Особисто у вас була просто вражаюча серія від липня до вересня — 655 «сухих» хвилин. Вона найбільша у всій Другій лізі. Як вдалося її видати?

– На мою думку, це заслуга всієї команди. Ми – єдиний механізм, який робить спільну справу.

 

– У чому головна різниця нинішнього Прикарпаття і минулорічного? Яке сильніше все-таки?:)

– Звичайно, ми стали сильнішими, ніж минулого року. Ми прогресуємо і маємо одну мету – підвищитися у класі! Так що стараємось та працюємо, щоб із кожною грою ставати сильнішими.

 

– Ваш клуб називають — «Команда рідного краю». Приємно грати у колективі, де всі — земляки?

– Звичайно, приємно! І не тільки нам, а й людям які приходять на стадіо! Приємно, тому що хто, як не твій земляк, тебе підтримає!?

 

«Грав форвардом. Переглядався у Волині, Металісті, Полтаві та Білій Церкві»

– Як починали грати в юності? Хто ваш перший тренер? Як потрапили в футбол?

– Починав займатися у Надвірнянській ДЮСШ, звідки сам родом. Там моїм тренером був Володимир Васильович Перегінець. У футбол потрапив завдяки друзям, які уже займалися та запропонували мені спробувати. Я погодився – от так і потрапив у футбол:)

 

– Пристойно граєте ногами і інколи навіть накручуєте польових суперників. Напевно, пробували сили і в полі?

– Було таке. В дитинстві починав нападаючим. Та й зараз такий футбол, що воротар повинен грати ногами, тому і стараюсь не відставати. Тому беру приклад з Нойєра, як грати ногами і не тільки!

 

– На професіональному рівні ви грали тільки за Прикарпаття. А де ще пробували зачепитися? Де були перегляди?

– Звичайно, неодноразово їздив у команди на перегляди. Побував у луцькій Волині, харківському Металісті, ФК Полтава, також у Арсеналі з Білої Церкви, та ніде не вдалося закріпитися. Напевно, у зв’язку з тим, що не мав ігрової практики на професіональному рівні…

 

– Ваш перший захід у професіонали у 2010-11 роках — яким він був? Напевно, Прикарпаття уже було кризовим? Де грали і з ким конкурували?

– Коли мене вперше покликали у Прикарпаття, вони виступали ще у Першій лізі. Але зіграти хоча б одну гру мені не вдалося – тоді довіра у тренерів була до більш досвідчених воротарів, таких, як Іконніков, Локатир, Всеволод Романенко та Новак. А я більше виступав за Прикарпаття-2, яке виступало в чемпіонаті області. На перший рік у Другій лізі мав конкурентів – все тих же Іконнікова, Локатира, а також Піцана, Плетеницького та Іванов (він нині у київському Арсеналі). Встиг дебютувати, але надалі грав уже на аматорському рівні.

 

– Ви грали за Сокіл (Угринів), Карпати (Яремче), Ніку (Івано-Франківськ) по аматорах. Це співставний рівень з ПФЛ?

– На мою думку, порівнювати їх не можна, тому що професіональна ліга за самим статусом є вищою, ніж чемпіонати області. В обласних чемпіонатах також є досить сильні команди, які могли б складати хорошу конкуренцію у професіональних лігах.

 

– Але така вже у нас структура футболу, що багато хто хоче туди потрапити, але не може. Поки ваша область довго була без профі-команд, декому, як Волошиновичу, Адамюку, Луканюку і більш молодим, довелося шукати кращої долі в інших областях. З цієї точки зору, своя команда — благо?

– Звичайно що так, завжди приємно грати у своєму місті! Це значно коротший і правильніший шлях для молодих футболістів.

 

«Тренуюся у Ковалюка більше п’яти років, тож у Прикарпаття йшов, не сумніваючись»

– Коли кликали у відроджене Прикарпаття, сумнівалися? Чесно кажучи, конкуренція з боку Плетеницького — серйозне випробування для молодого воротаря…

– Ні, під керівництвом Володимира Ковалюка я тренуюсь більше п’яти років, тому ні хвилини не сумнівався! Звичайно, що тяжко було зробити конкуренцію Колі – у нього було багато досвіду виступів у професіональній лізі, але шанс дається кожному і я старався використати його на всі 100%. Конкуренції не треба боятися, хто б це не був, а, навпаки, працювати, щоб бути сильнішим.

 

– Що сподобалося, а що ні — у Другій лізі та професіональному футболі?

– У професіональному футболі все подобається.

 

– Ви, напевно, звертаєте увагу на колег за амплуа. Найкрутіший воротар, проти якого доводилося грати?

– Звичайно. Напевно, найкращим воротарем, проти якого довелося грати, це Костянтин Махновський із Десни. Ми грали одне проти одного на кубок. Махновський неодноразово виручав свою команду, цікаво було за ним стежити.

 

– Ви свого часу забивали в аматорах. Як це було?

– З пенальті.

 

– Вам, до певної міри, пощастило – найнезручніші центрфорвард і виконавець стандартів у Групі А, ймовірно, грають саме за Прикарпаття. Важко грати проти Худобяка та Боришкевича на тренуваннях?

– Я думаю, такі майстри є у кожній команді, і наша не є винятком. Звичайно, тяжко проти Ігоря та Володі – вони досвідчені футболісти, тож можуть перехитрити:) Також є у нас футболісти з дуже сильним та не нередбачуваним ударом – як Бойко та Конкольняк. Дуже важко справитися з їхніми ударами! На рахунок суперників, то розглядаю сильних виконавців, готуючись до гри протягом тижня.

 

– Те, що на ваших матчах збирається часом більше людей, ніж в УПЛ, подобається? Ваші фани можуть погнати, затюкати?

– Приємно виходити на футбольне поле, маючи таку шалену підтримку, як у нас. Фани нас женуть кожну гру і ми їм за це дуже вдячні. Ми граємо для них, також дякуємо нашим Ультрас, які не тільки підтримують нас на домашньому стадіоні, а й виїжджають на виїзні матчі.

 

– Яким бачите собі своє місце в футболі через рік, три, п’ять?

– Буду жити футболом! А як життя складеться – не знаю. Хочеться якнайдовше виступати на професіональному рівні. Ну, і, звичайно, попасти до лав збірної України. Це, напевно, мрія кожного українського футболіста.

 

За матеріалами: Sport Arena

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


21.01.2018 1411 0
Коментарі (0)

Çàãðóçêà...
19.07.2018

Коли знаходжу білий гриб або корбана, отримую адреналін.  Є багато їстівних грибів, але я за ними йду не для того, щоб їсти чи продати. Те, що приношу, переважно роздаровую, – розповідає 42-річний Юрій Соломченко.

2801
15.07.2018

У випуску говоримо про: помилку Трампа, футбольну вакханалію в Росії, останній тиждень роботи Верховної ради, злидні від Гройсмана, побиття козака Гавриляка, скандальну забудову в Пасічній...

518
15.07.2018
Юрій Андрухович

ФІФА, яку в нашій країні останніми днями так часто й недобре згадують, не завжди стелилася перед Росією. Щоправда, й Росія в ті часи була до певної міри іншою й офіційно називалася Радянським Союзом.

225
11.07.2018

Чого чекати у наших місцевих університетах та які особливості цьогорічного прийому на навчання, нам розповіли ректори трьох національних університетів Івано-Франківська.

1007
08.07.2018
Ростислав Ковтун

Існуючий годинник є точною копією автентичного годинника, який висів на Ратуші з дня її побудови і до 2007 року. З 2005 року старий годинник ламався і часто не працював і тому було прийняте рішення виготовити копію оригінального годинника.

644
08.07.2018

У випуску говоримо про: смерть Левка Лук'яненка, скандал в Парламенті, президентську гонку, падіння рівня освіти, хорватів-патріотів, падаючі балкони...

734

Наприкінці сорокових років, з метою покарати німців та знищити дух німецького народу, союзники розгорнули в Німеччині кампанію денацифікації.

234

Якби я писав нову конституцію в конституанті – органі, покликаному до проектування основного закону, -  я би означив українців, в першу чергу, не як громадян, а як мисливців. Гантерів.

131

Щось останнім часом сталося з публічними оптимістами. Чи то їхній оптимізм кудись випарувався, чи то побачили вони зловісні відблиски на пляшках з віскі і пророчі написи на колорадських жуках.

193

Там, де суспільство історично втратило свої вищі касти, квітне такий собі «культ простоти».

183
15.07.2018

Десятки повідомлень про політ над Землею гігантських НЛО жахливої форми щодня заповнюють інформаційний простір.

1123
08.07.2018

Дослідники космічного простору активно обговорюють подію, що сталася біля узбережжя США. Там в океан впав великий об'єкт, що світився.

1490
08.07.2018

Часто НЛО спостерігають на півдні країни. Так, в червні минулого року поблизу Тилігульського лиману в Одеській області очевидці зняли на відео поява світних фігур в небі.

252
28.06.2018

Психосоматика. Це такий напрямок в медицині, який займається впливом наших емоцій, страхів і психологічних блоків на здоров’я.

3046 1
28.06.2018

Під час недільної зустрічі з вірними, Святіший Отець поділився думками про те, як реакція оточуючих на події, пов’язані з народженням Йоана Хрестителя, є індикатором справжньої віри.

372
15.07.2018

На будові майстру, котрий знаходився на 6 поверсі, потрібен був робітник, котрий працював на землі.

154
18.07.2018

У Калуші на проспекті Лесі Українки відкрили новий магазин «АТБ», куди люди в чергу вишикувалися ще з сьомої години.

2050 1
18.07.2018

Гошівський монастир сестер Пресвятої родини ще з 1911 року є місцем теплого прийому для багатьох гостей і потребуючих.

1057
17.07.2018

Уродженка Прикарпаття Уляна Библюк, випускниця Київського політехнічного інституту, зачаровує своєю відкритістю і позитивом.

1357 1
16.07.2018

Дивовижний гриб з червоними пелюстками, які роблять його схожим на морську зірку, відшукали любителі “тихого полювання” в лісі на Прикарпатті.

3235