агенція новин

Михайло Смушак про комунальні проблеми Івано-Франківська, як їх вирішити та що не так у сфері ЖКГ

Щодня у спільноті “Комуналка ІФ” з’являються нарікання на проблеми у комунальному житті міста. Як їх вирішити і що для цього потрібно, а також про робочі плани на рік Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Фіртка поспілкувалась з його очільником Михайлом Смушаком.

Ми розпитали, коли завершиться оновлення території міського озера, про капітальні ремонти вулиць, ОСББ, пішохідні фонтани, втрачені мільйони та доставку померлих.



Ви вже 6 років очолюєте Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою. Які проблеми повторюються з року в рік?

Можна зробити все і вирішити будь-яке питання. Проблема в тому, що наші бажання зробити і вирішити все і одразу в місті не співпадають з тими фінансовими можливостями, які має місто. Як наслідок, є багато проблем, які повторюються з року в рік, які ми точно знаємо як вирішити, але в силу того, що на їх вирішення немає грошей, ми змушені реагувати на їх наслідки, замість того, щоб усунути причину цих проблем. От, наприклад, прибирання снігу. Немає ж у цьому нічого складного. Потрібно лише мати достатньо техніки і організувати її роботу. Ще років 5-6 тому у нас взагалі була катастрофа з цим – було п'ять стареньких ЗІЛ-ів і два трактори, в яких колеса відпадали. Пригадуєте фото? За ці роки ми докупили п'ять сучасних комбінованих машин, які взимку прибирають сніг, посипають дороги. А влітку здійснюють полив у місті. Докупили ще дев'ять тракторів для прибирання тротуарів та площ. Це вже краще. Але це тільки 25% від реальної потреби в техніці.

Те саме про прибирання міста після зими. З року в рік повторюється історія, що сходить сніг і ми змушені докладати надзусилля, щоб прибирати накопичене за зиму болото. Це страшенно не логічно у 2019 році гребти болото з-під бордюрів лопатами і замітати віниками. Це має робитись сучасними пилососами. На сьогодні КП «МДК» має загалом п'ять таких механізмів. Причому далеко не нових. Але якби у нас таких механізмів було хоча б 15-20, і нових, то місто виглядало б набагато чистішим. А ще потрібно, щоб такі пилососи були всесезонними, щоб працювали і влітку, і взимку. Для зимового прибирання в місті Івано-Франківську немає жодного пилососа.

Далі – дороги. Всі ми розуміємо, що в Івано-Франківську багато далеко не ідеальних доріг. Чому такі дороги? – Причина банальна, бо Україна на далекому сто з копійками місці за рівнем економічного розвитку. По рівню життя населення – ще нижче. І зрозуміло, що ми не маємо коштів, щоб зробити всі дороги в Івано-Франківську. Те, що ми робимо два, три капремонти в рік – це крапля в морі.

Дорога має служити якийсь певний термін експлуатації залежно від її класу. В середньому беремо 10-15 років. Тобто, якщо ми зробили якусь вулицю – за 15 років ми знову маємо її зробити капітально: усе повністю зняти, відремонтувати мережі, зробити тротуари. Тоді будуть правильні цикли, і ми не матимемо такого, як маємо на деяких вулицях, де подекуди уже проїхати просто неможливо. Мова про ту ж вулицю Автоливмашівську, стару частину Надрічної, Івасюка, Коновальця, Вовчинецьку (від Івасюка до села Вовчинець) та інші, які латаємо перелатуємо. Ці вулиці капітально ремонтувались 30, 40 і більше років тому. Ті всі латки не дають ніякого ефекту. А гроші витрачаються. Але ж і перекривати, як колись набережну імені Стефаника, не вихід.

Кожного року ми мали б ремонтувати капітально, з якісною і правильною інфраструктурою мінімум 20 км доріг. Якщо б це було, то потім ми могли б звичайно підтримувати ті ремонти поточною експлуатацією. Тоді був би порядок. В бюджеті міста банально не вистачає грошей. До нас часто звертаються мешканці, скаржаться, що не робиться та чи інша вулиця, що ями на дорозі. Але як пояснити людям, що не робляться дороги не тому, що Смушак не хоче зробити, чи Марцінків. Ми хочемо, вміємо, ми показали, що можемо робити дороги, не гірші як у Польщі. До прикладу, ті ж вул. Лесі Українки, пл. Міцкевича. Це вже дороги європейського рівня. Але це малесенька крапля, бо там ми зробили 600-700 метрів двох доріг. А у нас загальна протяжність 185 км. Я вже мовчу про маленькі вулички в приватному секторі, які взагалі не бачили асфальту ніколи. А якщо там немає асфальту – то болото з них виноситься на центральні вулиці. А потім звідти бруд.

Беремо житловий фонд. Він старий. Усі ми розуміємо, що він такий по всій Україні. Він у нас абсолютно неенергоефективний, у нас затрати на опалення житлових будинків  у 7-8 разів вищі, ніж в європейських країнах. Та хіба у нас така багата країна, що ми собі можемо дозволити стільки платити? Абсолютно ні. Усі ми розуміємо, що потрібно впроваджувати енергоефективні заходи. Але одночасно й розуміємо, що ми утеплюємо за рік один-два будинки. При цьому у нас тільки в комунального підприємства «МІУК» в управлінні є 650 будинків, а загалом, якщо говорити про місто – маємо понад 2000 будинків. Якщо порахувати, скільки нам потрібно років на утеплення такими темпами – то це смішно. Це нікуди не годиться.

Має бути державна системна політика у даних питаннях. І в тому числі вона може бути й місцева, але вона буде тільки тоді, коли потрібні кошти реально будуть на місцях. Коли ми зможемо вкладати умовно кажучи не 50-60 млн, а 500-600 млн гривень кожного року в дороги, стільки ж у житловий фонд. Тоді за 5-6 років це дасть свій ефект. Тільки тоді ми вийдемо на якийсь певний рівень і зможемо говорити, що ми рухаємось, розвиваємось. Зараз у нас величезна стагнація. Тобто ми латаємо ямки, обвалився балкон – ми всі хапаємося за голову зі словами: «О Боже, у нас житловий фонд валиться». Так чому валиться? Бо бідні. Бо Україна на сотому з копійками місці за рівнем економічного розвитку в світі.



В минулому році Департамент очікував отримати 434 мільйонів гривень, а отримав 87 мільйонів. Які цифри цьогоріч?

Я думав, що цього року ситуація з фінансуванням буде ще гірша, ніж була минулого. Ми зайшли у 2019-ий з неоплаченими роботами, виконаними у 2018 році на понад 17 мільйонів гривень.

Це роботи, які проводились у червні-листопаді минулого року. І ще до цього часу ми всіх їх  не оплатили. Це дуже сумна ситуація на сьогоднішній день. Якщо говорити про нові об’єкти, в які ми заходимо, чесно кажучи, вже боїмося оголошувати якісь тендери на роботи, тому що в Україні, хто б що не розповідав, є величезна інфляція.

Коли минулого року у нас плитка коштувала одну ціну, то ми пройшли зиму, приходить до мене підрядник і каже: «Ми виграли у вас тендер за яким могли виконувати роботи в тому році, але я ж не знав, що ціна плитки виросте на 20%». І відмовляються робити собі у збиток. Мовляв: «Якщо б мені заплатили минулого року зразу я б може й встиг закупити матеріал, а тепер по тих цінах уже працювати не можна». Так відбувається у всьому.



Які основні проекти плануєте зробити цьогоріч?

По-перше, у нас є величезний об’єкт, який ми почали робити декілька років -  це міське озеро. Його ми точно маємо завершити! Там цілий комплекс об’єктів: пішохідна зона, велодоріжка, бігова доріжка, пірси, станція човнів, станція для моржів, зовнішнє освітлення, озеленення.

Щодо доріг у нас є близько 35 млн гривень. У планах є ремонт вул. Курбаса та Крушельницької. Ці вулиці стануть логічним продовженням ремонту вулиці Лесі Українки та площі Міцкевича. Тим самим ми будемо розширювати пішохідну зону в центральній частині міста.

(вул. Лесі Українки)

Ще маємо закінчити вул. Мазепи до вул. Гординського, тому що там почали робити минулого року, тендери проведені, лише потрібно завершити.

Є ще декілька готових проектів. Це вул. Івана Павла ІІ. Ми дуже хочемо її робити, але там проект на 15 мільйонів, а у нас є 7. Розумієте у чому проблема, коли ми оголошуємо такий великий проект на 15 млн, а у нас є 7, то виграє підрядник робить на 7 і потім недороблений кусок дороги, тротуару. Люди йдуть і скаржаться, що зроблено половину вулиці і роботи зупинились. Так не можна.

Є вулиця Автоливмашівська, але на неї маємо 1 мільйон – а коштує вона по проекту 38 мільйонів.

Також є у нас вул. Петрушевича – це така маленька вуличка від Франка до Грушевського, там десь 200 метрів. Можливо ми її зробимо, якщо все складеться. І це все.

Але це тільки по нашому департаменту. Ще є кошти на дороги в управлінні капітального будівництва.



Від чого доведеться відмовитись взагалі?

Вулиця Євгена Коновальця. У нас є майже готовий проект, її дуже потрібно робити капітально, але виглядає так, що її капремонт знову відкладається.

Міжбудинкові проїзди. Маємо 37 об’єктів у титульному списку і є 50 мільйонів гривень. Але на всі ці об’єкти згідно з кошторисами потрібно не 50, а 150 мільйонів. На деякі ми заклали кошти тільки на проекти.

Практично всі ці 37 об’єктів перехідні і лише два нові. Але і з цього переліку буде зроблено десь 15.  А є великі об’єкти, на які ми очевидно навіть не будемо оголошувати тендери, бо на них немає коштів і ми точно не зможемо завершити їх в цьому році. До прикладу, ми хотіли зробити в районі 18 школи великі міжбудинкові проїзди від вул. Хіміків, до вул. Галицької, Тролейбусної. Очевидно, не цього року, бо там вартість 18 млн грн.

На вул. Хмельницького,78, 82, 84 активні мешканці, які звертаються, і там точно потрібно робити. Але у нас є 150 тисяч гривень, а по факту потрібно 20 мільйонів.

По вул. Івасюка, 22, 24,26 є 120 тисяч грн, а треба в межах 4 мільйонів.

І це дуже сумно, бо люди чекають ремонту.



Що з підземним смітником, яка там ситуація?

Це той об’єкт, який ми дуже хочемо закінчити. Це пілотний проект і він складний, у тому плані, що в Україні такого ніхто не робить. Ніде ще це не реалізовано у такому форматі, тому дуже довго це проектували, шукали, хто може зробити. Є смітники, які витягують з землі машиною.

Особливість цього майданчика в тому, що приїжджатиме сміттєвоз, водій матиме спеціальний пульт, натискаючи на кнопку якого увесь механізм з контейнерами буде підніматись з-під землі. Далі водій просто здійснюватиме забирання сміття, як зі звичайних контейнерів. Далі так само натискаючи на пульті, смітники будуть опускатись під землю. Ми колись таке побачили в інтернеті і вирішили, що хочемо, щоб у центральній частині міста Івано-Франківська були саме такі смітники. Ці майданчики мають систему датчиків, яка передаватиме інформацію по заповненості смітника перевізнику. І він точно буде знати коли контейнер уже наповнився.



Яка ситуація з фонтанами? Раніше також озвучували амбітні плани.

Фонтан - це справді амбітний план. І тут трохи неприємна історія. Тому що два роки тому ми провели тендер на будівництво фонтану. Прийшла київська фірма, виграла тендер на фонтан біля стоматологічного корпусу на вул. Незалежності. Ми їм дали аванс і вони зникли. За тендером ми стандартно даємо 30% від вартості на матеріали.

Спочатку ми їм телефонували, запитували про початок робіт. Нам відповідали: «Так, ми готові на 100%. Усе зробимо». Але нічого не робилось. Пройшов час, бачимо, людей немає, тоді подали на них до суду. Виграли усі суди. Зараз Київська виконавча служба стягує з них ці кошти. Але я так розумію, вони не тільки у нас таке зробили і тому процес затягнувся. Договір з ними через суд розірвали і зараз мають стягнути з них збитки.



Про яку суму йдеться?

Близько 1 мільйона 700 тисяч гривень. Величезна сума.

Зараз ми скоригували документацію. Ми можемо оголосити цей тендер, але ціна питання на сьогодні уже в межах 15 мільйонів гривень. Грошей звичайно ж нема. І чи буде фонтан – я уже не можу сказати.

Якщо б вони тоді почали робити – можливо тоді б уже зробили. А якби виграла якась інша компанія, думаю, ми б уже мали гарний фонтан та красиву площу. Там мали бути гарні світлові рішення, лавочки, зелень, усе мало бути на хорошому рівні, тому що проект там дуже якісний.



Крім того планувався фонтан на вулиці Симоненка, як там?

Ним займався не наш департамент. КП «Івано-Франківськводоекотехпром»  мав робити той фонтан. Деталей не знаю.



Розкажіть про труднощі з проектами. На оперативних нарадах йшлося, що деякі проекти, так би мовити, «гальмує» поліція, не даючи погодження.

З часів Радянського Союзу в українському законодавстві залишилось дуже багато норм, яких не повинно бути. В Європі їх взагалі немає. Мова тут не лише про поліцію. Мова про те, що в українських реаліях фактично усюди потрібно обходити дуже багато якихось служб, отримувати чимало погоджень, експертних висновків. Але вони є, і є чиновники, які сидять на своїх посадах, отримують гроші, виписують собі за це все премії. А ефекту від їхньої роботи немає.

Так, наприклад, ми повинні погоджувати з поліцією проекти ремонту доріг. Це те саме, якби ми хотіли побудувати будинок і нам зробив проект проектант, який має сертифікат на це. І після того ми маємо йти до якогось службовця, чиновника, який буде казати чи проект відповідає нормам, можна будувати будинок чи не можна. Умовно ви кажете: «У мене є якісний проект будинку, мені цей проект подобається», а чиновник відповідає: «Ні, ти знаєш, мені цей будинок не подобається. Я думаю, що тут треба дах зробити не зелений, а синій і ти маєш його зробити не з черепиці, а з бляхи». Ну вибачте, чому чиновник має диктувати замовнику і проектанту, який має сертифікат, у його проекті всі норми дотримані, він поставив на проекті свій підпис і свою печатку, яким має бути будинок.

І те саме з погодженнями, які ми здійснюємо. Якщо на наше замовлення роблять проект, за який ми платимо гроші, його робить сертифікований спеціаліст, проект відповідає всім ДБН, то чому ми маємо йти в поліцію, в інші органи погоджувати ці проекти? Хіба поліцейський має більшу компетенцію у проектах, ніж проектант? Якщо так, то давайте будемо замовляти розробку проектів в поліції.

Тому моє глибоке переконання, що потрібно з законодавства прибрати норму про погодження проектів на капремонти в поліції. У них без того є ще надто багато роботи.

А щодо проектів, де замовником виступає наш департамент, то для нас принциповою є їхня якість. Ми не погоджуємось робити дорогу заради того, щоб не було ям. Ми підходимо до проектів системно, виходимо з того, що кожна вулиця має бути зручною, доступною і безпечною для усіх учасників дорожнього руху. Тому ми закладаємо правильні пріоритети – на першому місці у нас пішоходи, далі - велосипедисти, громадський транспорт. І в останню чергу – автомобілі.

Ми не погоджуємось і не будемо будувати автомобілеорієнтовані вулиці зі смугами по 5 м і тротуарами на 1 м, які «вбивають» людей. Ми хочемо робити сучасні вулиці, з гарними і доступними тротуарами, з острівцями безпеки, велодоріжками або велосмугами, озелененням, якісним освітленням, зручними паркувальними місцями, антикишенями, розумною розміткою, виділеними смугами для руху громадського транспорту. Такі вулиці коштують так само як і спроектовані за «радянськими канонами». Але це зовсім інший рівень. На мою думку, якщо ми не можемо через погодження чи інші причини зробити якісну вулицю, то краще не робити взагалі, ніж робити неправильно.



На одній з оперативних нарад Ви сказали, що вул. Курбаса буде кращою ніж вул. Лесі Українки. Привідкрийте завісу, що там плануєте?

Ця вулиця загалом є дуже камерною, вздовж якої практично всі будинки - пам’ятки архітектури. На ній відчувається дух історії, там можна проводити різноманітні заходи. Ця вуличка точно буде місцем притягання містян та гостей Івано-Франківська.

Наше завдання – зробити її ще красивішою, і щоб ті заходи, які відбуваються тільки тоді, коли її перекривають, могли відбуватися кожного дня. Для цього її треба зробити доступною, щоб вона була без бордюрів, привабливою для туристів, облаштувати відпочинкові зони, щоб люди не лише проходили нею, а могли десь і присісти, припаркувати велосипед, має бути гарне освітлення. Але при цьому ми точно залишаємо там історичні старі бордюри.

Друге - хочемо зробити безшовну гранітну плитку. До проекту ми підійшли концептуально, зважаючи на те, що тут «Квадрат Курбаса» (розважальний простір на вулиці Леся Курбаса в Івано-Франківську, який, об’єднавшись, створили чотири ресторани, - ред.). Вулиця буде пішохідною, викладеною з квадратів різного обрамлення та розміру. Хочемо встановити освітлення на розтяжках, буде багато лампочок, які створюватимуть ефект денного світла.

І звичайно, що виправимо ті недоліки, яких допустили на вул. Лесі Українки. Можливо мешканці їх не помічають, але я їх бачу і це погано.



Департамент провів тендери на реконструкцію велодоріжки навколо озера та зовнішнього освітлення міського озера. Коли плануєте почати роботи?

По озеру насправді вийшла досить негарна ситуація. Тому що першочергово у нас було одне завдання – змінити старий асфальт на нову плитку і зробити там бігову та велодоріжки. Більше не планувалось нічого: ні світла, ні човникової станції, ні пірсів, ні озеленення, ні станції для моржів.

Але виникла ідея зробити зовнішнє освітлення озера. Звичайно, що коли уже вкладаємо гроші, то треба робити якісне освітлення. Потрібно мережі закопати в землю, покласти нові опори. Як наслідок, довелось зупинити всі роботи, тому що не будемо спочатку ставити плитку чи асфальт, а потім це все знову розкопувати і прокладати мережі.

Тоді зупинились усі роботи, почали копати, робити всі закладні. Вийшли на те, що як же ми зробимо гарну доріжку, а пірси залишаться страшні? Почали робити проекти пірсів з огородженням, лавками і т.д.

Прийшли «моржі» - люди які плавають на озері, займаються там спортом і кажуть: «А як то ви тут щось робите, а в нас тут буда стоїть. Нам треба теж тут облагородити все, щоб ми мали як зійти в озеро, де переодягнутись». Все, вирішили робити станцію для них.

Там, де видають човни на прокат, теж потрібно вже було робити. Бо там приходять люди кататися на човнах, а інфраструктури жодної.

Це була перша причина, чому все так затягнулось.

Друга – питання до якості.

У нас з самого початку виникли зауваження до якості укладання бруківки. З самого початку її перекладали по декілька разів. І знову вже цього року дали нову чергову претензію. Минулого року розірвали договір з попереднім підрядником і провели новий тендер. Зараз роботи виконуються набагато якісніше.

Третя причина – затримка з зовнішнім освітленням. Це ще одна історія. Тендер виграли кияни, компанія «Інтерсіті». Але так і не виконали роботи.



Тут така ж історія, як із фонтаном?

Так схожа. Взяли аванс і пропали. Потім все ж сказали, що будуть робити. У нас були закладені певні вимоги до освітлення, якісні опори, вони мали бути алюмінієві, щоб не ржавіли та не псувались, гарні світильники. Привозять. Поставили пару світильників. Я прийшов подивився – вони взяли звичайну металеву трубу, зварили її в такому вигляді, яка мала бути у нашому, і пофарбували пензликами. І кажуть: «Ми вам будемо ставити ці опори».

Я сказав, що так не піде, у нас мав бути алюміній. У відповідь почув: «Та що ви. Нам всі таке пропускають». Ми таке пропустити відмовились. Після цього вони взагалі пропали. Тоді знову ми пішли в суди. Тепер з них мають стягнути кошти.

Зараз провели нові тендери. Є вже переможці. По велодоріжці фірма «ПБС» виграла, робитиме асфальтування від «Парк готелю» до місця, де стояла сцена.

Паралельно ми провели тендери на пішохідну зону, бігову доріжку, пірси, тротуари. Закінчуються роботи по станції для човнів. Проведений тендер на озеленення.

В кінцевому підсумку має бути гарно і це місце стане справжньою окрасою міста.



Нещодавно Департамент підписав договір на 720 тисяч про надання послуг з доставки померлих на судмедекспертизу. Власне, чому цим займається саме Департамент ЖКГ?

Наш департамент виконує різні функції. Щодо доставки померлих, хоч це й не дуже приємна робота, м’яко кажучи, але її треба комусь виконувати. Наприклад, сталась ДТП, є потерпілі, загинули люди. Хто має цих людей з машин забрати і відвезти у морг, а потім на експертизи?

Чи, якщо у квартирі сталась пожежа і загинула людина. Хтось має цих людей забрати і відвезти. Тобто це робота дуже неприємна, яку робитиме далеко не кожна людина. У нас був випадок, померла самотня людина і два тижні ніхто про це не знав. Тіло вже фактично було у жахливому стані. Тобто не кожен морально зможе виконувати таку роботу. Для цього потрібні відповідні знання, техніка.

Тому ми проводимо закупівлю, тому що хтось її мусить робити у місті. А такі випадки стаються, на жаль, мало не щодня. Є й невпізнані, є люди, яких нема кому поховати з родичів. Ми змушені це робити.



Чи не логічно було б, щоб цим займалось комунальне підприємство «Міська ритуальна служба»?

Так логічно, але у них нема ресурсу. Їм, звичайно, можна було б сказати займайтесь цим, але тоді їм треба було б купити відповідну машину, набрати працівників. До цього часу у нас цю роботу виконують підприємці, які мають свої похоронні фірми, вони подаються на тендер та виграють.



Вартість однієї доставки 2362, 16 грн. В тендері фігурує цифра 311 доставок – звідки такий чіткий розрахунок?

Є тариф, який затверджується виконавчим комітетом. Сюди входять витрати на машину, яка виїжджає, амортизація, робота водіїв, санітарів, які безпосередньо контактують з тілом.



Як зараз складається ситуація зі створенням ОСББ? Скільки їх уже в Івано-Франківську? Як заохочуєте людей?

На сьогодні у Франківську 365 ОСББ.

На мою думку, кожен будинок без винятку мав би мати своє об’єднання співвласників. Це повинно бути формалізовано. У нас дуже довго було зруйноване розуміння відповідальності за власне спільне майно. Тому що багато років Радянським Союзом нам нав’язувався цей колективізм, мовляв «моя квартира це є моє, а сходова клітка чи дах це не моє. Це міського голови, Смушака, начальника ЖЕКу, але точно не моє».

А от ОСББ це власне кажучи європейський досвід. Десь є кондомінімуми, в інших країнах воно називається по-іншому, але кожен будинок повинен мати своїх власників.

Є й інші випадки, коли житло в країні не приватизоване. Це та ж Німеччина, у Польщі дуже багато такого. Є будинки і там живуть мешканці, але без приватизації, вони просто винаймають житло і  платять за те, що проживають у цьому будинку. Але тоді фактично власником будинку є держава, місто. І якщо людина не платить, місто може виселити її і поселити того, хто буде платити.

У нас же свого часу всім дозволили приватизувати квартири, приватизували нежитлові приміщення. Але при цьому забули зобов’язати створити ОСББ і залишили ЖЕКи. У Франківську зараз фактично вже давно ліквідували жеки, але створили МІУК - це за задумом мав бути перехідний етап.  Проте, все одно ми не маємо в чистому вигляді того, що повинно бути.

Яким чином ми стимулюємо ОСББ? Насамперед, на різноманітні конкурси, на які вони подаються.

Я вважаю, що давати кошти з міського бюджету потрібно виключно на ті будинки, де є ОСББ. Це моє переконання. Нема ОСББ – нема коштів.

Поки що у нас такого немає, тому що ми надаємо кошти МІУК і «Дирекції замовника», в статутні фонди, бо це комунальні підприємства і ми їх підтримуємо. Але я вважаю, що й МІУК потрібно відпускати в самостійне плавання. Вони або залишаться на плаву, конкуруючи з іншими управителями, або їх треба буде ліквідовувати. Те саме «Дирекція замовника». Але вони мають існувати точно доки на їх балансі будуть гуртожитки, де є неприватизовані кімнати.  

Тобто ми видаємо вже з міського бюджету на конкурс міського самоврядування, є створений Фонд Держенергоефективності у Києві, який мав надавати фінансування, є можливість для ОСББ брати «Теплі кредити». Це вже є певними стимулами для створення об’єднань.

Відсоток ОСББ у місті Івано-Франківську на сьогодні досить малий, хоч він збільшується з кожним роком. Якби було чітко: є ОСББ – є кошти з міського бюджету, тоді був би більший стимул для створення.

Крім того, навіть ті програми, які на сьогодні є, це все дуже часто робиться для галочки. Тому що багато політиків, чиновників використовують такі модні трендові слова як енергозбереження, енергоефективність тільки, щоб красиво виступати. Але системної політики у державі щодо енергозбереження немає. От створюють Фонд енергоефективності, є Закон, 1,6 мільярда виділили власне на «енергозбереження». Вони півроку обирають керівні органи, на сьогоднішні ще жодного кредиту не дали жодному будинку. Для чого тоді це все, чергові посади створили в державі?

Друге - механізми, які прописують під ці конкурси такі, що взяти той кредит надзвичайно складно. Там диктують умови, що та за чим робити. Так не повинно бути. Має бути простіше: зробити якийсь енергетичний паспорт, провести енергетичні заходи, і тоді мешканці зібрали б свої 20%, держава їм на їхній рахунок автоматом кинула ще 80% і все, цей будинок зробили. А потім тільки перевірили, чи використали цільові кошти так, як мало бути. Тоді буде все зрозуміло.

Що відбувається у нас? Ти повинен прийти, подати документи на якийсь конкурс, тобі мають спочатку затвердити це все через Київ, або через уповноважені банки. Потім ти за кошти ОСББ повинен зібрати умовно кажучи мільйон, зробити всю роботу за свої кошти, після чого має приїхати якийсь дядько з Києва, щоб перевірити чи ви зробили все так, як має бути. Напевно, що йому ще треба буде дати якісь коньяки, «подякувати», бо як же ж він дурно їхав сюди? І тільки тоді держава мала б відшкодувати ці кошти, які потратила ОСББ крім своєї частки.

Чому не зробити просто, не дати це все на рахунок ОСББ? Це ж логічно.

Також є «теплі кредити». Хороший такий захід, який анонсувався. Проводяться форуми в дорогих готелях, семінари збирають, якісь грантові кошти мають від Євросоюзу, які проїдають, набирають цілу купу експертів. Тут якщо ОСББ хочуть утеплити свій будинок, вони повинні піти зробити проект, далі від 40% до 70% держава мала б відшкодувати на матеріали. Але у нас що відбувається? Хочеш «теплий кредит» - маєш піти у банк взяти кредит не під  1-2 % річних, а 15-20%, які ти повинен платити щомісяця. Ще ти повинен заплатити обов’язково страхові платежі. І тільки тоді тобі буде йти відшкодування.

Тобто ми підгодовуємо чиновників, які мають роботу, утримуємо банки, створюємо абсолютно некомфортні умови для ОСББ, що не стимулює їх, власне, брати ці кредити. Фактично робиться це все для галочки. І ефекту нуль. А так робити не можна!

Має бути простіше. Бо зазвичай головами ОСББ є прості люди, а не фахові економісти, дуже часто це прості пенсіонери, для яких ці всі процедури занадто складні.



Чи прижилась у Франківську практика «двірник за місцем проживання»?

Насамперед хочу сказати, що чомусь двірник для нас, це таке клеймо для людини. Ніде закордоном посада двірника не є настільки приниженою, як у нас. Перше, що відрізняє Європу від нас, це хороша техніка. Там нема такого, щоб хтось віником болото згрібав. У них є різні за величиною пилососи. Зазвичай працюють молоді хлопці і дівчата, підпрацьовують студенти. Це не соромно. На відміну від нашого ставлення.

Другий момент - необхідно забезпечити їм гідну заробітну плату. Тому що хто б що не казав, але доки ми не почнемо давати людям гідну зарплату, вони будуть тікати. Ну не буде молода людина працювати за 3, 4 та навіть 5 тисяч гривень. Бо кожна людина чогось прагне. А що вона зможе собі забезпечити, якщо отримуватиме 5-6 тисяч? Вона буде просто виживати і перебиватися.

Разом з тим, ми розуміємо, що на сьогодні дати гідну зарплату не можемо. Набрати молодих людей нам також дуже складно. Тому, при створенні нового комунального підприємства «Благоустрій», ми одразу шукали шлях, яким чином залучити відповідальних людей на ті чи інші об’єкти.

Взяли такий приклад додаткової оплачуваної роботи за місцем проживання з-за кордону.

У місті є невеличкі сквери, такі як «Княгинин», до прикладу. Навколо цього скверика розташовані житлові будинки, в яких точно є люди на пенсії. І у нашій країні ці люди так доробилися, що їм держава на сьогодні дає по 2-3 тисячі грн пенсії. Зрозуміло, що на це дуже важко жити. Але якщо люди ще сповнені енергії, то можуть собі так додатково працювати. При цьому вони не є двірниками в принизливому сприйнятті. Тобто вони можуть додатково прибирати лише цей сквер і отримувати додаткові пару тисяч. Це не дискомфортно для людини, але це, як мінімум, ще одна пенсія для неї.


Розмовляла Олена Британська

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...

25.06.2019

Тож для чого самодостатній, успішній людині, одному з найкращих нотаріусів України велика політика?

213 1
18.06.2019
Ігор КОСТЮК

Всі разом – гравці, тренерський штаб, керівництво клубу, його персонал сміливо можуть занести рік собі в актив. Найголовніше – ми утвердилися у першій лізі...

483
12.06.2019
Антикорупційна платформа

На ринку ремонту доріг можуть конкурувати підприємства, які мають сучасну техніку, використовують сучасні технології, мають досвід роботи та кваліфікованих працівників.

839 2
11.06.2019
Тетяна КІНДЮХ

Укріпити все. І бажано взимку. На Верховинщині із 36 природоохоронних заходів, гроші на які за останні три роки виділяли з обласного екологічного фонду...

1107
05.06.2019
Ростислав Ковтун

Так на Прикарпатті діє унікальний проект - «Родинна реабілітація учасників АТО». Ця авторська психологічна програма розроблена для родин з досвідом війн.

939
05.06.2019
Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА

Професійність, креатив, сміливість й навіть зухвалість, не заспокоєння минулими успіхами та стратегія сталого розвитку — це Міжнародний фестиваль мистецтв «Карпатський простір» у Івано-Франківську.

621

Наше ставлення до поточних подій залежить від точки зору. Східні філософи казали про бачення з мишачої нори...

225

Ця публікація - практикум на тему "що робити".

879 1

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті.

570

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів.

748
20.06.2019

Перед катастрофою в Чорнобилі робочі атомної електростанції нібито помітили в небі над містом містичне створіння.

422 1
19.06.2019

Президент США Дональд Трамп засумнівався в існуванні невпізнаних літаючих об'єктів (НЛО) усупереч заявам американських пілотів про літальні апарати невідомої приналежності.

199
06.06.2019

Щодня на Землі з'являється все більше доказів присутності прибульців.

934
19.06.2019

В Івано-Франківську у храмі Св. Йоана Хрестителя, що на вулиці Микитинецькій, є чудотворна ікона Матері Божої Ласкавої Станиславівської.

22631
16.06.2019

День Святої Трійці - одне із головних християнських свят. Воно відзначається на 50-й день після Великодня, у 2019 році свято випадає на 16 червня.

471
06.06.2019

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене...

880 1
25.06.2019

Весільні сукні з Івано-Франківська підкорюють світ. Тетяна Гріг шиє їх для Європи, Америки та навіть Австралії.

3226
25.06.2019

У такий спосіб вони протестують проти жахливого стану дорожнього покриття і привертають увагу до необхідності ремонту.

1386
24.06.2019

Автобусна зупинка, під якою ховалися, мала кілька металевих конструкцій, сама мурована бетоном.

12287
24.06.2019

Тіна Кароль може похизуватися величезною армією шанувальників, які стежать за її життям не менш ретельно, ніж за творчістю.

820