агенція новин

Маленькі історії великого підприємства

Комунальне підприємство «Електроавтотранс» працює як злагоджений механізм. В його основі лежить нелегка щоденна праця людей. Кожен прийшов сюди з різних обставин, більшість працює тут кілька десятиліть.

Основне: щоранку вони поспішають до праці, бо без них наше місто просто не уявляється. А ще одна цікава риса підприємства – багато робітничих династій. Якою є буденна робота фахівців на «ЕАТ», ми вирішили дізнатись з історій окремих його працівників.

Лілія Книш, начальник служби руху. Пані Лілія працює на підприємстві з 87-го року. Пройшла шлях від водія тролейбуса до ревізора з безпеки руху, потім - провідний ревізор. Тепер вона начальник служби. Розповідає, що досвід роботи водієм чимало допомагає на новій посаді, бо знає чимало нюансів і тепер її майже неможливо ошукати (ред. - сміється).

Коли працювала ревізором, доводилось часто виїжджати на ДТП, не було спокійної ні дня, ні ночі. Іноді потрібно було зриватись і в 22 годині, їхати розбиратись на місце аварії, писати звіти в різні управління, в тому числі й до столиці. Зараз пані Лілія працює з водіями. Перш за все це стосується профілактичної роботи, відповідей на скарги, формує пояснення від водіїв. В її компетенції й медогляд водіїв. Щоранку на 5 годину приходять медики. Якщо мають підозри щодо стану здоров’я (йдеться й про застуди, інші хворобливі симптоми), водієві забороняють виходити на лінію.

«Я вчилась у Вінниці в трамвайно-тролейбусному училищі. Коли повернулась в Івано-Франківськ тут все здавалось новим, зовсім інший рухомий склад. Тут на той час вже були «Шкоди»! До 2000 року працювала водієм від дзвіночка до дзвіночка, навіть у декреті не затрималась ні дня. Були різні цікаві випадки, пасажири всілякі траплялись. Для водія головне, щоб скарги не було від пасажирів. Пам’ятаю, як я молода 18-річна дівчинка прийшла на підприємство. У нас було шість тролейбусів на лінії. Приїжджаю я на зупинку «Радіозавод», стоять бабусі, одна другій каже: «Мару, ти сюди не сідай, бо тато купив їй права і той автобус, ми почекаємо краще хлопа». А я собі думаю: «Чекайте-чекайте, ззаду їде ще 5 тролейбусів і 5 дівчат». Ще один цікавий випадок був. Раніше на Пресмаші був ринок, маршрут №2 завжди був переповнений. Переді мною поламався тролейбус, тому я змушена була зупинитись і безкоштовно пересадити всіх у свій. А в мене якраз злетіли приймачі з контактної мережі, вийшла їх поправити. Захожу в салон, дивлюсь – у кабіні купа кошиків. А жінки мені кажуть, йди звідси, тобі місця й так не стане. Довго довелось пояснювати, що я водій», - згадує пані Лілія.

Маленькі історії великого підприємства

Іван Пиріг, майстер з ремонту рухомого складу. Працює на підприємстві з 1983 року. Починав у Львові, потім перевівся сюди. Спочатку працював начальником служби. Зізнається, що треба було більше вихідних, тому перевівся на майстра з випуску рухомого складу. Несправності у машинах бувають різні. Каже, що це залежить і від стану доріг. Загалом, тролейбуси старі, є по 35 років. Деякі навіть пам’ятають повінь у 1989 році. Тоді дуже підтопило депо, вода пішла в лонжерони і значно зашкодила транспорту. Старий рухомий склад розсипається зсередини.

«Випадки бувають різні. Ну от наприклад, стоїть тролейбус, замерз, ходиш-ходиш його грієш, він вже аж кипить. А потім виявляється, що там всього лиш одна трубочка замерзла, її відігріли і повітря пішло усією системою», - пригадує пан Іван.

А також розповідає, що на нові тролейбуси МАНи спочатку дивились з острахом.

«Ми від світу відстали на років 50 або й більше, там вже така електроніка, що нам і не снилось. Помалу освоїли, доходимо своїм розумом. Тепер ремонтуємо без проблем. А так файні тролейбуси, поки ще серйозних поломок не було, якісь дрібнички: то десь примерзне, то десь підварити треба, десь підмарафетити», - сміється майстер.

Ольга Копачук, водій тролейбуса. Водієм стала рік тому, а на підприємстві працює ще з 2011 року. Починала кондуктором. Про роботу депо знає не з книжок, бо тато й мама дівчини працюють на «ЕАТ». Ольга зізнається, що водієм працювати важче, бо відповідальність більша. Та й навчитись кермувати їй було нелегко. Коли вперше сіла за кермо, відчувала величезний страх, що поведе такий габаритний транспорт. Але інструктори дуже допомогли, тому з часом без проблем освоїла новий фах. Тепер має свій рідний маршрут - №10. Каже, що з людьми працювати непросто, тому й кожен новий день не схожий на попередній.

 

Маленькі історії великого підприємства

Ганна Насімук, водій тролейбуса. Почала працювати на «ЕАТ» ще в 90-ті роки, коли мала всього лиш 19 років. Зізнається, що прийшла сюди через хорошу зарплатню як для молодої дівчини. Одразу починала з водія. Згадує, що починати було нестрашно, їздити ніколи не боялась. Порівнюючи каже, що тепер стало складніше, адже збільшилось навантаження на лінії, ущільнився графік руху. Багато курйозів пригадати не може, але пам’ятає, що якось пасажири подарували квіти. Чоловік пані Ганни теж працює на підприємстві, тому головна тема вдома – тролейбуси, це велика частина їхнього життя.

«Працюємо на одному рівні, бо ми, жінки, фактично виконуємо таку ж роботу, як чоловіки. За багато років кермування тролейбусом, не можу себе уявити кимось іншим, дуже звикла», - розповідає пані Ганна.

Маленькі історії великого підприємства

Сергій Огульчанський, водій тролейбуса. Працює на «ЕАТ» з 2002 року, влаштувався одразу після армії за порадою тата. Той теж працює на цьому підприємстві.

«За ці роки працювати стало легше, з’явився новий транспорт, їздити простіше. МАНи зі старим рухомим складом навіть не порівнюються. Тут їздиш і відпочиваєш – комфортно, тепло. Робота весела. Буває п’яні засинають і заїжджають в депо, ми їх вже тут будимо. Був випадок, що один заснув і ніяк не хотів виходити, казав, що він вдома. Мусили викликати поліцію», - згадує пан Сергій.

Маленькі історії великого підприємства

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


07.03.2018 917
Коментарі ()

Çàãðóçêà...
21.03.2019
Марія Лутчин

Доцент кафедри біохімії та біотехнології, кандидат біологічних наук 37-річна Марія Байляк стала переможницею Першої української премії «Для жінок у науці».

745 1
20.03.2019
Олена Британська

Нещодавно начальник відділу дорожньої інфраструктури Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Мирослав Федорків змінив посаду.

908 1
12.03.2019
Юлія Канюс

Івано-Франківщина входить до переліку областей України зі значною сумою надходжень екологічного податку.

772
09.03.2019

Ідея будівництва обсерваторії на горі Піп Іван належить генералу Речі Посполитої, інженеру Леону Бербецькому.

2429 1
05.03.2019
Марія Лутчин

Україна та українці стоять перед черговим вибором. І не тільки президента, як головної дійової персони у політиці, а курсу країни. Яким він буде – побачимо вже 31 березня.

1230
01.03.2019
Володимир Омом

Доплати та премії міського голови та його заступників протягом трьох останніх років невпинно росли, у порівнянні із середньо статистичними доходами громадян України.

4397 1

На знищення свободи Новгородців та Ливонії москві знадобилося більше 300 років, але вона впоралася.

428

Створюється вражаючий сюжет - щоб приховати певний скандал.

927 1

 Роки беруть своє… З кожним роком я стаю все добрішим – починаю любити людей. Ну, не те, щоб любити, а – жаліти.

523

Дохідна частина бюджету Франківська 2-й рік поспіль становить 3 млрд.грн. без змін, без росту.

1474 1
11.03.2019

Мешканці прадавнього міста Кілія, який знаходитися в одеській області, стали свідками загадкових вогнів у небі.

455
02.03.2019

Експерти розповіли про те, що гуманоїди з Нібіру передали землянам відразу 58 повідомлень. 

810
21.02.2019

Дослідження проводяться в рамках SETI - міжнародного проекту з пошуку позаземних цивілізацій.

579
18.03.2019

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

186
22.01.2019

13 січня парафія Миколаєво-Успенського собору міста Коломиї вийшла з канонічної юрисдикції Івано-Франківської єпархії Української Православної Церкви.

3043 2
18.03.2019

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого кравця, бо шив він красиво і завжди на совість.

228
21.03.2019

Незвичне пограбування трапилося ще 13 березня в одному з інтим-бутиків міста.

3466 1
21.03.2019

Поліція та родичі розшукують водія, котрий у Крихівцях збив дитину.

3294
21.03.2019

Свинка у подарунок. Петра Порошенка у Косові вирішили зустріти не з порожніми руками.

3288
20.03.2019

Тут немає газу, мобільного зв'язку та Інтернету. Явірник Верховинського району – найвіддаленіше село Прикарпаття.

1516