агенція новин

Юрій Андрухович про Porto Franko, новий роман, «список 47» та чи замінить інтернет книги

13 червня у дворику Палацу Потоцьких відомий франківський письменник Юрій Андрухович презентував свої улюблені уривки з нового роману «Коханці Юстиції» під музичний супровід одного з найцікавіших альтернативних гуртів молодої української сцени – «Сон Сови».

Писати книгу автор почав ще 27 років тому, не здогадуючись, що це буде роман.

«Коханці Юстиції» побачили світ у видавництві «MERIDIAN CZERNOWITZ» на початку 2018 року. Це збірка історій про добре знайомих і зовсім нових негідників, які об’єднані у тристасторінковий роман. 

Юрій Андрухович – знакова фігура в сучасній українській літературі. Він – поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Фіртка поспілкувалась з одним із кращих українських письменників сучасності.


Ви презентували свій новий роман «Коханці Юстиції» під музичний супровід альтернативного гурту молодої української сцени  «Сон Сови». Як народилась така ідея, чи виступ у такому форматі уже звична для Вас справа?

- Я провів уже цілий ряд презентацій цієї книжки. Взагалі не було чогось такого, як єдиний тур. Але презентації саме у рідному місті я чекав, тому що мені завжди хочеться тут якось по-особливому це все показати і зробити. І цього разу я вирішив, а чому б не привезти сюди музикантів, яких я просто дуже полюбив, хоч раніше ніколи й не знав і не чув. Минулого року восени ми з ними зіграли концерт у Києві, і мені так сподобалось, маю надію, що їм також, і я подумав, що Франківськ заслуговує на те, щоб тут була ця особлива презентація. Тобто, щоб ці музиканти приїхали сюди з Києва, щоб ми виступили саме на Porto Franko, бо це дуже, дуже крутий фестиваль і важливий для всієї країни, а не тільки для нашого міста. Тому я витримував цю паузу. Не важливо було аж так вискочити пошвидше з цією презентацією, важливішим було зробити таку особливу подію в мистецькому сенсі.

На Вашу думку, що дає фестиваль Porto Franko Івано-Франківську в культурному плані?

- Наше місто люблять насправді не тільки його мешканці, але й в інших містах України. У нас часто гостюють якісь люди, бувають проїздом, від нас їдуть у Карпати. Тобто, коли буваєш в іншому обласному центрі, про Франківськ чуєш позитивні відгуки. Я думаю, що організатори дуже правильно підібрали момент такої повсюдної симпатії до нас і вирішили, що можна почати літо, як фестивальний сезон, таким потужним акордом : дуже особливими проектами з винятковими митцями із різних країн. Я думаю, ми як місто, певний час були в очікуванні такого, щоб хтось нами зайнявся. І ось нами зайнялись, і виходить, слава Богу, дуже цікаво.

Ви уже встигли побувати на якихось локаціях, відвідали події фестивалю?

Ні. Оскільки я виступав сам тому не мав такої можливості. Я вже дуже шкодую, що пропустив одну з центральних подій в театрі “Oh, Magic”, але я не міг по-іншому, тому що треба було о 19 годині бути тут ( Юрій Андрухович провів автограф-сесію у Палаці Потоцьких – ред.). Але на майбутнє, в усі наступні дні у мене вже немає своїх виступів, тому буду дуже дисципліновано відвідувати все, що я собі відзначив.

Як анонсувалось на Porto Franko ви презентуєте закінчені і незакінчені історії зі свого роману. Чому так?

- Там, мабуть, такі перегуки з тим, що у книжці  є недописана історія в останньому розділі. Вона - незакінчена. Недописана вона тому, що треба було написати вісім з половиною розділів. Це було творче завдання, яке мені поставив мій друг. Не просто дев’ять, бо дев’ять історій будь-хто напише ( усміхається – ред.).

Що на Вашу думку потрібно зробити, щоб українські автори були актуальні за кордоном?

- Вони є актуальні. Ті, які виходять, кого перекладають, вони актуальні. Це не проблема українських авторів, вони пишуть настільки добре, наскільки можуть і це відповідає актуальним запитам. Але у них не завжди вистачає перекладачів, не завжди вони своєчасно репрезентовані. Скажімо, я вважаюся таким, у якого в принципі щаслива доля, якщо йдеться про виходи за кордоном. І ось тільки наступного року вийде в німецькому перекладі мій перший роман «Рекреації». Тобто уже вийшли пізніші, але перший мій роман вийде у 2019 році. Я навіть не беруся підраховувати скільки це йому вже буде років. Ми не встигаємо просто у тому в сенсі, що в нас замало перекладачів, у нас замало людей, які просто здатні прямо з української перекласти актуальну літературу. Тому це швидше запитання до держави, щоб навчати цих людей, запрошувати сюди, надавати їм стипендії.

Як на Вашу думку, сьогодні інтернет може замінити книжки?

- Частково. У моїй власній практиці, в моєму користуванні, я полюбив скачувати книжки і читати їх на планшеті, але в цілому мені дуже не вистачає книжок нормально друкованих на папері. І я думаю, так і для більшості людей. Тобто паперові книжки вони не те, що «виживуть», вони все-рівно будуть головними, домінуватимуть.

Нещодавно в інтернеті з’явилась інформація про «список 47», у якому присутнє Ваше ім’я. Як Ви сприймаєте цю інформацію, як реагуєте на неї?

- Це важко якось коментувати. Розумієте, тут одна така проста штука, поки ти живий про це говорити якось смішно, бо скажуть:  «ну це ж якийсь фейк, це жарт, це гумор, невідомо-що», «а в тебе що паніка, ти боїшся?» - тому про це не говориться. Але якщо тебе «грохнуть» одного дня, то знову ж таки уже буде запізно про це говорити. Тому це така ситуація неприємна. Але ще не з таким доводилося колись боротися.

Наприкінці літа у Карпатах проходитиме Літня літературна школа. Ви будете одним із лекторів. Про що розповідатимете?

- Чесно кажучи, я ще не вирішив. Слава Богу, що тема буде вільна. Я, мабуть, приїду трошки поговорю про цей же свій роман найновіший. Напевне про нього, бо там ще багато таких речей, які я не проговорив. Мабуть, молодим людям, які починають писати, хочуть опанувати в літературі якісь ази, істини, можливо їм було б цікаво таке щось послухати.

Що хочете побажати іванофранківцям?

Бажаю, щоб вони завжди підтримували Porto Franko. І це зробить наше місто ще цікавішим, багатшим, веселішим, яскравішим.

 Розмовляла Олена Британська


Довідка Фіртки:

Юрій Андрухович народився у Станіславі (нині Івано-Франківськ) 13 березня 1960 року. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного Інституту у Львові (1982) та Вищі літературні курси при Літературному Інституті ім. О.М. Горького в Москві (1991). Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії Івано-франківського часопису "Перевал" (1991—1995).

Твори Ю. Андруховича перекладено і видано окремими книгами в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Данії.

Письменник є автором перекладів з польської, німецької, російської.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі ()

Çàãðóçêà...
19.07.2018

Коли знаходжу білий гриб або корбана, отримую адреналін.  Є багато їстівних грибів, але я за ними йду не для того, щоб їсти чи продати. Те, що приношу, переважно роздаровую, – розповідає 42-річний Юрій Соломченко.

2772
15.07.2018

У випуску говоримо про: помилку Трампа, футбольну вакханалію в Росії, останній тиждень роботи Верховної ради, злидні від Гройсмана, побиття козака Гавриляка, скандальну забудову в Пасічній...

516
15.07.2018
Юрій Андрухович

ФІФА, яку в нашій країні останніми днями так часто й недобре згадують, не завжди стелилася перед Росією. Щоправда, й Росія в ті часи була до певної міри іншою й офіційно називалася Радянським Союзом.

224
11.07.2018

Чого чекати у наших місцевих університетах та які особливості цьогорічного прийому на навчання, нам розповіли ректори трьох національних університетів Івано-Франківська.

1007
08.07.2018
Ростислав Ковтун

Існуючий годинник є точною копією автентичного годинника, який висів на Ратуші з дня її побудови і до 2007 року. З 2005 року старий годинник ламався і часто не працював і тому було прийняте рішення виготовити копію оригінального годинника.

644
08.07.2018

У випуску говоримо про: смерть Левка Лук'яненка, скандал в Парламенті, президентську гонку, падіння рівня освіти, хорватів-патріотів, падаючі балкони...

734

Наприкінці сорокових років, з метою покарати німців та знищити дух німецького народу, союзники розгорнули в Німеччині кампанію денацифікації.

232

Якби я писав нову конституцію в конституанті – органі, покликаному до проектування основного закону, -  я би означив українців, в першу чергу, не як громадян, а як мисливців. Гантерів.

130

Щось останнім часом сталося з публічними оптимістами. Чи то їхній оптимізм кудись випарувався, чи то побачили вони зловісні відблиски на пляшках з віскі і пророчі написи на колорадських жуках.

193

Там, де суспільство історично втратило свої вищі касти, квітне такий собі «культ простоти».

183
15.07.2018

Десятки повідомлень про політ над Землею гігантських НЛО жахливої форми щодня заповнюють інформаційний простір.

1117
08.07.2018

Дослідники космічного простору активно обговорюють подію, що сталася біля узбережжя США. Там в океан впав великий об'єкт, що світився.

1490
08.07.2018

Часто НЛО спостерігають на півдні країни. Так, в червні минулого року поблизу Тилігульського лиману в Одеській області очевидці зняли на відео поява світних фігур в небі.

252
28.06.2018

Психосоматика. Це такий напрямок в медицині, який займається впливом наших емоцій, страхів і психологічних блоків на здоров’я.

3044 1
28.06.2018

Під час недільної зустрічі з вірними, Святіший Отець поділився думками про те, як реакція оточуючих на події, пов’язані з народженням Йоана Хрестителя, є індикатором справжньої віри.

372
15.07.2018

На будові майстру, котрий знаходився на 6 поверсі, потрібен був робітник, котрий працював на землі.

153
18.07.2018

У Калуші на проспекті Лесі Українки відкрили новий магазин «АТБ», куди люди в чергу вишикувалися ще з сьомої години.

2040 1
18.07.2018

Гошівський монастир сестер Пресвятої родини ще з 1911 року є місцем теплого прийому для багатьох гостей і потребуючих.

1056
17.07.2018

Уродженка Прикарпаття Уляна Библюк, випускниця Київського політехнічного інституту, зачаровує своєю відкритістю і позитивом.

1351 1
16.07.2018

Дивовижний гриб з червоними пелюстками, які роблять його схожим на морську зірку, відшукали любителі “тихого полювання” в лісі на Прикарпатті.

3228