агенція новин

ЕХ, «СОБАКА», ТАКИ ГАРНА ВИСТАВА, ХОЧА І КОРОТКА

"Ех, СОБАКА... таки гарна вистава, хоча й коротка", - власне якось так після перегляду сказав про цю виставу Руслан Марцінків. І виглядало дуже символічно - п’єсу написану екс-очільником міста Хайфи дивився й голова міста Івано-Франківська.

Спектакль Івано-Франківського «Нового театру» за п’єсою Валентина Красногорова  «Собака» у постановці Тараса Бенюка – це історія про Бульку, мале руде цуценя боксера, яке підібрав на вулиці Він, самотній чоловік …

Ім'я Красногоров добре відоме театралам України та інших країн. Творицього популярного драматурга «легко перетинають кордони» - переведені багатьма мовами, сотні разів ставилися в театрах, на радіо, і на телебаченні в різних країнах. За цим іменем схований доктор технічних наук Валентин Самуїлович Файнберг, який  займається хімічною технологією палива, переробкою горючих сланців в нафту, а в ролі очільника Хайфи займався ще й господаркою міста - ремонтом водогону, прибиранням вулиць тощо.

У невеликій залі, дивилися серйозний драматичний спектакль, де артисти грають близько і, мов спеціально, тільки для тебе.

Символічно, що цю п’єсу одночасно зіграли на сценах трьох різних міст світу: в Івано-Франківську - Україна (режисер Тарас Бенюк), в Шарлотсвіль - США (режисер NickFenton), в П’ятра-Нямц - Румунія (режисер HoraţiuMihaiu).

В Івано-Франківську,без сумніву, головним героєм вистави була …  Собака від Ірини Бенюк. Глядач разом з Булькою,  опиняється в пункті прийому собак. І тут вершиться її доля, бо  доглядати її уже не можуть. Клопоти, робота…

Платою за любов і відданість стає … отрута. Актриса зуміла вдихнути в образ Собаки живу душу, живе серце, живе биття думки. Зіграла яскраво й лаконічно. Зуміла прочитати й без слів правдиво передати оту «собачу вірність», про котру писано ой як чимало. Захопила й тримала  глядача до кінця вистави, щоразу змушуючи публіку переживати й співчувати.

Зрештою,цей образ навіявасоціації з сьогоденням: наче та собака, зраджений, але чи приречений, народ. А скільки же тих, полишених на пси дітей, сімей, родин, вітчизн у пошуках кращого комфорту  по світах?

Чоловікові завтра в тривалий рейс і нікому залишити приручену тваринку. Він приводить цуценятко до псарні.

Як завжди, Орест Пастух грає не так як завжди, не так як усі. Кожен образ, творений цим майстром - неоднозначний. Чоловіка, створеного актором, стало шкода, як стає шкода людину, котра заплуталася в тенетах буденщини і зрадила любов. А по-суті, цей чоловік є такою ж самотньою зрадженою «собакою».

Потьмарений суєтою розум уже не здатен розпізнати вчасно ті прості вічні цінності - вірність, любов, справжність.  Й важко стає зробити вибір між тим, до чого встигло прив'язатися твоє серце і що говорить досвідчений розум. Як дозволити собі любити, віддавати іншому сили, час, увагу, якщо все це входить в конфлікт зі зручністю і матеріальним інтересом? – запитує  нас, глядачів,  поміж реплік актор. Що важливіше: любов чи комфорт?

Він приніс віддати мале собача. У темній, тужливій ​​кімнаті непривітна і груба жінка повідомляє йому, що собаку доведеться приспати й, намагаючись врятувати цуца, відчайдушно просить чоловіка змінити свою думку. 

Жінка у втіленні Лесі Полєк на перший погляд холодна, навіть «крижана», серцем зашкарубла. Та душу видають очі і розумієш, що цей холод - вимушена оборона від світу, де чуйність поза правилами, де всім відає не серце, а голова. А за мить - стрімке перевтілення «крижаної» чиновниці в глибоко відчуваючу, розуміючу й красиву жінку.

Мимоволі задаєш питання собі: а, якщо б я потрапив на місце цієї вершительки доль, то як би вчинив? І таки це - найвища похвала у майстерності артисту. Наприклад, чого лиш вартий один з  моментів вистави: Жінка розказувала про свою собаку, котра, жертвуючи собою, виплигнула з вікна п’ятого поверху у пориві  порятувати  господиню, - і створювалося враження, що сама актриса пережила цю історію.

А він знову й знову наполягає, щоб жінка піклувалася про його собаку. А він… А вона…  І народжується «любовна сцена», де третя стає лишньою і  життя собаки висить на волосині.

Собака рухається невблаганно вперед … у вічність. Про що цей спектакль? Про те, що ми розучилися любити просто так? Розучилися жертвувати чимось заради тих, хто нас любить?

Тарас Бенюк поставив цю п’єсу дещо інакше, ніж в інших театрах, поставив як виставу про самотність. Про самотність трьох покинутих живих істот – Він, Вона і Собака. Про самотність  трьох зраджених «собак», приречених або по світах і життю волочитися, або загинути.  Про самотність як плату за зраду і небуття як плату за відданість.

Глядачі виходили із залу зі сльозами на очах і впевнений, що прийдуть ще не раз. Вистава таки  зачепила.

Скажу одверто: цю п’єсу я читав, бачив її раніше у різних постановках. І на початку вистави досить критично звертав увагу на дрібні заминки акторів, не виправдані жесту інтонації, огріхи темпо-ритму й таке інакше. Але потім забувся. І визнаю: іноді у мене спиною бігали мурашки. Якось не важливими стали всі ті ляпи-ями у виставі, бо справді гарною вийшла вона - справжнявистава, де все до ладу, де виникає почуття єднання артистів і глядачів, де актори бачать очі і емоції всіх глядачів, де грають для кожного гостя.

Направду, як зауважив свого часу Андрій Жолдак,  українськійкультурі потрібно оновлення новими шокуючими ідеями, які не залишать поза увагою не лише масового глядача, а й державників та політиків.

Але чи справді театр майбутнього стане театром шоку,замішаним на сексі, крові й провокації? 

Новий театр, який з'явився цьогоріч в Івано-Франківську,  доводить інакше. І сміливо експериментує з тим, що вже отримало в світі назву як пост-тілесність. У нашому все більш віртуальному світі театр покликаний відродити оту справжність, оту людяність, оту теплоту,  коли ти чуєш подих актора на сцені і за рахунок цієї близькості відчуваєш себе не тільки свідком, а й  учасником того, що відбувається.

Новий театр дожив до прем’єри,  і таки знає куди рухатися далі. За плечима у короткому часі три різні й добре змайстровані постановки. Відчуваю, що мине зовсім небагато часу й ми будемо гордитися ними, гордитися тим, що у нас є такий театр, Новий Театр.

- Ех, СОБАКА... таки гарна вистава, хоча й коротка...

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


15.04.2019

Розповіли, як змінилось їхнє життя та життя країни за останні п'ять років, виховання дітей та вибори.

1652
12.04.2019
Любомир Кузьмяк

Інтерв'ю Любомира Кузьмяка із Петром Русаком, знаменитим бомбардиром франківського Прикарпаття, якого запрошували у київське Динамо 90-х.

887
08.04.2019
Володимир Павлів

Характерною ознакою українських виборів західні спостерігачі вже давно визнали їхню непередбачуваність: “Ніколи наперед невідомо, хто переможе”.

361 1
05.04.2019

Найбагатшому депутату з “Об’єднання “Самопоміч” банк пробачив 12 мільйонів гривень кредиту.

1435
27.03.2019
"Антикорупційна платформа"

Експерти "Антикорупційної платформи" неодноразово розповідали, як в останні дні року розпорядники коштів активно витрачають залишкові кошти на рахунках без проведення тендерів. 

691 1
23.03.2019

Працює фірма «ШБУ-77», яку пов’язують з російським олігархом Олегом Дерипаскою.

13518 4

Політика розкриває себе повноцінно в дихотомії — свій чи чужий: свій зі своїм метаболізмом; чужий — з іншородним.

136

Поки перейдемо до політики, зачепимо іншу тему. Прийшла весна.

424

Поліцаї нарешті почали щось шукати… Гадаєте: знайдуть?

1155 3

Відчуття наближення певного зриву цивілізаційного відбулось доволі непомітно.

363 2
15.04.2019

Нещодавно над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС було виявлено таємничий літаючий об'єкт.

252
12.04.2019

Вперше в історії астрономам вдалося отримати чітке зображення чорної діри.

171
05.04.2019

У США користувачі соцмереж виклали кадри з відеореєстраторів, де видно, як величезна блакитна куля, пролітаючи, згорає в атмосфері.

343
02.04.2019

Для цього потрібно помолитися в певний час і бути щирим у своїх проханнях.

1004 1
18.03.2019

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

834
05.04.2019

Якось садівник звернувся до письменника...

378
17.04.2019

Алеї зі слив Пісарді вже зацвіли на вулиці Лесі Українки та поблизу обласної філармонії.

2109
16.04.2019

Менше аніж за два тижні українці святкуватимуть одне з найвеличніших християнських свят року — Великдень.

1012
16.04.2019

З початку року прикарпатські батьки найчастіше називали своїх дітей такими іменами, як...

2661
15.04.2019

У неділю, 14 квітня вулицями Івано-Франківська пройшла велелюдна міська Хресна Дорога.

1872