агенція новин

Андрій Ділай: Івано-Франківськ назавжди залишається частиною мого футбольного життя

Андрій Ділай, колишній гравець  футбольної команди Івано-франківська, що брала участь у чемпіонаті  СРСР серед команд Першої ліги. В команді він провів не повних два роки,  зігравши 72 матчі  (64 у чемпіонаті та 8 у розіграші Кубку).

З Андрієм Степановичем вдалось поспілкуватись під час футбольного турніру присвяченого пам'яті його товариша на футбольному полі та у житті -  Віктора Клим'юка, який традиційно проходить у квітні у Івано-Франківську.


Андрій Степанович, як  потрапили до команди «Спартак»  Івано-Франківськ?

Спогади найприємніші.  На початку  1980 року,  мене запросили в  івано-франківський «Спартак»  Іштван Шандор, який разом із Валентином Тугаріном готували команду до нового сезону. Під керівництвом  Іштвана  Дьордьовича  я грав в ужгородській «Говерлі», яка на той час виступала у другій лізі.

Крім мене у «Спартак» прийшли  мої  одноклубники по команді із Ужгорода – Юрій Ципле та  Сергій Семушин.  Юрію,  в наступному вдалось закріпитись у команді, а ось Сергій, зігравши  три гри у розіграші Кубку СРСР, повернувся до Ужгорода.

Що на той час представляв собою «Спартак»?

В Івано-Франківськ я приїхав, коли мені було 22 роки. Як кажуть футбольна кар'єра лише починалась.   Попасти на той час у команду першої союзної ліги  було почесно. «Спартак» за своїм складом був добротною та самобутньою  командою,   яка проводила свій восьмий сезон у першій  союзній лізі.

В її складі виступали як місцеві футболісти, так і футболісти з інших куточків республіки. Мені випала нагода грати разом із  вихованцями місцевого футболу - Тарасом Белеєм,  Миколою Пристаєм, Ігорем Юрченко,  Богданом Морозом, Віктором Клим'юком  та багато іншими.  

 


«Спартак» Івано-Франківськ. 1980р. Андрій Ділай, другий справа у нижньому ряді

У свій перший сезон я зіграв 41 матч із 46, які провів «Спартак» у тому сезоні.  Вважаю, що дебют у «Спартаку» мені вдався. Хоч команда проводила сезон не стабільно, але головне завдання своє успішно виконала – зберегла місце серед команд першої союзної  ліги,  випередивши  такі знані команди, як  запоріжський «Металург», ярославський «Шинник», свердловський «Уралмаш» та  «Крила Рад», що у не  давно ще  виступала у вищій лізі радянського футболу.

Вже традиційно, на початку сезону, у команди з'явився новий головний тренер та команда змінила назву.

Керівництво міста та області ініціювало зміну головного тренера.  Валентина Тугаріна замінив Іштван Шандор. Початок сезону для нас видався вкрай невдало.   Хоча в домашніх матчах, що передували старту чемпіонату,  із «Трактором» та «Кузбасом»,  ми здобули нічию та перемогу. Після них команду переслідували невдачі.  Команда опинилась у зоні вильоту. 

В команду, на посаду головного тренера було запрошено Віктора Лукашенка, з яким було пов'язані успіхи команди у 1972р. та який у попередньому сезоні повернув Дніпропетровську вищу лігу союзного футболу.

Чесно сказати відносини в мене з ним не склались.    В цей час я спілкувався  із Леонідом Ковтуном,  який на той час працював тренером у «Дніпрі».  Він знаючи мою ситуацію, запропонував мені перебратись до Дніпропетровська.

Команда тоді невдало виступала у вищій лізі, у дебютний сезон повернення до неї.  Після невеличких вагань, я прийняв рішення перейти  у «Дніпро». Було якось боязко на той час, але про прийняте рішення не жалкую, оскільки саме з тією командою, у 1983 році, здобув один із найвагоміших успіхів для «Дніпра», здобувши   вперше звання  чемпіона СРСР.

 Останній свій  матч за івано-франківське «Прикарпаття», я зіграв  із львівськими «Карпатами».  Під кінець другого тайму вийшовши на заміну, «Прикарпаття» тоді перемогло львів'ян - 3:1.   

Саме в той сезон команда втратила багаторічну прописку у перші лізі. Яка була причина?

Через стільки років важко сказати про причини. Знаю, що «Прикарпаттю» завадив так званий ліміт нічиїх, який тоді діяв,  Якщо не помиляюсь, саме нічия у Ставрополі, в останньому матчі не додала команді бажаного очка, яке було рятівне для неї. Рахую, що команда з гідністю представляла своє місто,  даруючи своїм вболівальникам насолоду від гри та результатів.

На той час в Івано-Франківську були всі умови для утримання команди у першій лізі.  Команда мала заміську базу, мала власний автобус. Жодних проблем із заробітною платою та преміальними я не пам'ятаю. Футболісти забезпечувались житлом. Я був не виключенням, від керівництва  команди отримав квартиру на вул. Братів Хоткевича, у новозбудованому будинку. Місто мені дуже  подобалось, своєю компактністю та зручністю.

Ви згадали, що останній свій матч у складі івано-франківської команди провели проти «Карпат», за які у своїй кар'єрі не зіграли жодного матчу.

Саме так. Як відомо я народився на Львівщині, як кожний хлопчина  мріяв грати за «Карпати», які є гордістю західного регіону України.  Однак життя так розпорядилося, що основні футбольні звитяги  чекали  мене  у «Дніпрі», куди я потрапив з Івано-Франківська.

Свого часу, мене запрошували до Львова.  Пропонуючи не погані умови. На той час -  це квартира та авто. Все це в мене було у Дніпропетровську.  На той час  мені хотілось грати у футбол, як можна на найвищому рівні.  Саме  «Дніпро» давав такий шанс. Насамперед,  у матчах із європейськими командами у розіграшах єврокубків.  

Проведені матчі у Кубку чемпіонів та Кубку УЄФА  - це у пам'яті на все життя. Неймовірні матчі із французьким «Бордо», якому в 184 фіналу поступились лише у серії післяматчевих пенальті.

Дніпро Дніпропетровськ- чемпіон СРСР 1983 року. Андрій Ділай п'ятий у верхньому ряді з права

Хоча, все ж міг зіграти за «Карпати».  В кінці 1987 року,  керівництвом львівської команди велись переговори із Володимиром Олексійовичем Емцем, який на той час очолював кишинівський «Ністру».   Я. із Володимиром Олексійовичем  постійно  підтримував спілкування. В одній із розмов, він розповів про такий варіант та спитався чи я би погодися переїхати до Львова.  Але не судилось.  В кінці того ж , року Володимир Емець пішов із життя…

Ви вже друге в  Івано-Франківвську, на турнірі пам'яті свого товариша Віктора Клим'юка?

Наразі проживаю  у рідному  у Сокалі. Івано-Франківськ не далеко ж.   На запрошення його сина Андрія, відвідую  Івано-Франківськ, під час  турніру пам'яті його батька, мого товариша як у футболі, так і у житті.

Такі турніри це насамперед пам'ять тим кого не має з нами. Як кажуть людина живе доти, поки про неї пам'ятають.  Це лише можна вітати

зліва напрвао:  Ярослав Думанський, Андрій Ділай, Олександр Микулець та Олег Руденський

До того ж. завжди приємно бувати там, де проходили твої футбольні роки, де доводилось грати у свою улюблену гру.

Прикро, що в Івано-Франківську ніяк не добудуть центральний стадіон. Місто, із цікавою та самобутньою історією,  заслуговує на належну футбольну інфраструктуру.

Ось, поряд з ним, побудували   новий стадіон із  штучним  футбольним покриттям, а він вигляд має не кращий за центральний стадіон, який будується ще з часів СРСР. 

Весь понищений та  занедбаний, і це  при тому, що його здається не давно таки  збудували.  Довелось чути, що побудували для занять футболом для дітей, а вони не  в змозі на ньому проводити необхідні навчально-тренувальні  заходи,  оскільки цю спортивну споруду  перетворили  у комерцію. Прикро.


Володимир ОМОМ

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


10.05.2019 Володимир Омом 2506
Коментарі ()

Çàãðóçêà...

16.07.2019
Люся Грибик

Рік за роком, рік за роком і юна співачка з Івано-Франківська потрапила на велику сцену популярного шоу. 

484
11.07.2019

Зіновія Андрійовича у Надвірній знають багато років. Номер його мобільного — ніколи не був для мешканців загадкою, а двері його кабінету може вільно відчинити.

381
11.07.2019
Наталія Кушніренко

Андрій Іванчук - кандидат до Верховної Ради України по 88 виборчому округу, який охоплює Коломийський і Городенківський райони. Самовисуванець, 46 років.

515 1
10.07.2019

Володимир Зеленський назвав ймовірного очільника Івано-Франківської ОДА. Цю посаду може отримати чинний директор Бурштинської ТЕС Денис Шмигаль.

6726 1
10.07.2019

Говоримо з Оксаною Савчук про депутатську діяльність, нову якість політики і навіщо у парламенті представник від Франківська.

495
09.07.2019
Марія Лутчин

«Паттерн» – український кінотрилер з драматичним і динамічним сюжетом. Тут і гламур, і бійки, і погоні, і вбивство, і невидимі впливи таємних режисерів, і любов, яка перемагає.

1131

Наше ставлення до поточних подій залежить від точки зору. Східні філософи казали про бачення з мишачої нори...

1035

Ця публікація - практикум на тему "що робити".

1896 1

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті.

1228

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів.

1346
28.06.2019

У США група сенаторів і заступник голови комітету Сенату з розвідки провели секретні слухання.

927
20.06.2019

Перед катастрофою в Чорнобилі робочі атомної електростанції нібито помітили в небі над містом містичне створіння.

1377 2
19.06.2019

Президент США Дональд Трамп засумнівався в існуванні невпізнаних літаючих об'єктів (НЛО) усупереч заявам американських пілотів про літальні апарати невідомої приналежності.

705
12.07.2019

На парафії святих Апостолів Петра і Павла у селі Старуня Богородчанського району відсвяткували храмове свято.

803
04.07.2019

У храм Святих Кирила і Методія у Крихівцях привезуть мощі Святого Апостола Юди Тадея для привселюдного вшанування.

780
06.06.2019

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене...

1688 1
18.07.2019

Фіртка вирішила поцікавитися, наскільки товстим має бути гаманець абітурієнта, щоб сісти на студентську лаву у місцевих ВНЗ.

14091
15.07.2019

Фіртка повідомляла, що у квітні минулого року міністр інфраструктури України Володимир Омелян вніс у Кабмін подання про звільнення з посади голови Укртрансбезпеки Михайла Ноняка.

7632
14.07.2019

Пресслужба Тіни Кароль спростовує інформацію про виступ співачки в агітаційному концерті у Бахмуті.

1424
14.07.2019

Вчора поховали загиблих дітей. Похорон відбувся в селі Мала-Тур'я. Відео похорону дітей виклали у мережу на Ютуб-каналі АвтоМайдан.

4861