агенція новин

200 книжок генпрокурора - і камбек лікнеп

 

В минулі століття освіченими вповні людьми могли себе назвати ті, котрі за все життя прочитали десять книг, звісно,  не бульварного чтива, яке десь із вісімнадцятого століття зійшло зорею в західній Європі  і далі процвітало в масах майже повсюдно.

Однак – десять книг, плюс-мінус, три.  Зараз такою кількістю, щоб назвати себе «вумним вуйком» чи «екстратетою»,  - котів звалиш зо сміху. Тепер читає безліч людей ! Навіть в найбільш «не-читаючому» місті, як вважається, Франеку (фейсбучек і новинарня сюди не входять). 

Завдяки додаткам і платформам на кшталт AmazonKindle прогресивна частина людства непоодинокими випадками зі смартфонів і букрідерів успішно прочитує за день по дві-три книжечки, плюс ще стільки в процесі дочитування «корисних історій», при цьому маючи основну роботу і приналежність до середньої кляси , як-не-як. Швидкість, динамічність, флексибельність, помножена на рефлексію, ось що культивується серед антипролетаріату, який ще пафосно називають «когнітаріатом».

Книжні прилавки гнуться, попри давно назріле, спізнене обмеження ввозу російської літератури, від різноманіття попиту, як для домогосподарок, так і для все тих же просунутих чи кандидатів в просунуті: «Як зварити борщ за п’ять хвилин і впіймати багатого чоловіка за десять»; «Как приворожить  удачу и успех – рецепты белой магии, не минуя серой»; «Как стать миллионером без забот»; «Думай і багатій»; «Бедный папа, богатый папа»;  «Сім законів влади»; «SteveJobsandhisEmpire” ; «Мемуари Бонапарта» , «Черчіля» і «Чапаєва»  - за домовленістю з продавцем з-під споду книжного стелажу ; «Солодка Даруся», «Лютеція» Винничука» і ще купи-купи різного, всякого, добротного і сумнівного чтива, вже не кажучи про інтернет-халяву.

Якийсь середньовічний перепутник би збожеволів, бачачи таку кількість манускриптів тепер, і дороги з ямами, які в його часи інколи де-не-де латали здібніше для волів і возів, хоч асфальту ще не знали, здається. Скажемо прямо – просвітницько-масонський проект з побудови «Розумної Людини» близький до тотального краху, ще більшою мірою того як їхні безбожні нащадки  просуваються в напрямку «безпілотного авта». Скоро і дітей не треба буде вчити букв, бо нейронний старт-ґаджет за вас зробить всю брудну роботу, а ви кайфуйте. Росинка гард-консерватизму не завадить в райт-спічі :)

Найбільше заслуговують співчуття особи, котрі читають ґазети і слухають «теесени» водночас, не розуміючи, що для газети пасує ранкова  і обідня кава у затишній кав’ярні,  бажано на терасі з вай-фаєм, а для  «теесенів»,  хіба що  – домашній самогон і рідна комора з мішками.

Та найбільше бідолах серед тих, котрі, начитавшись «бєдного папи і багатого», ніяк не в’їдуть  в реалії нашого ґрунту, як ті наркомани хапаючи дози інших новітніх премудрих «богословів» і коучів на не безплатних тренінгах, що ти можеш  умістити в себе хоч терабайти суперважливої інфи, а проте, перше, інформація – не означає знання, їх ще треба добре переварити і застосувати потім, друге –   суспільно-    неадаптивні умови  зроблять все можливе, аби ринок макулатури зростав непропорційно неможливості реалізувати «благу теорію»: хочеш бути багатим і щасливим – читай брошури нормативних актів і законів, трактуй вільно, переповідай дослівно, а перед тим обов’язково іди у владу, голубе сизий. Бажано виконавчу.  Відтак «Солодка Даруся» куди життєвіша і прагматичніша книженція за всіляких там Кійосакі й Фукуямів і безсумнівно нобелівських лауреатів, якщо вміти читати не під одним-єдиним кутом.

Очевидно, що раціонально чи інтуїтивно сміхотворний тупуватий трікстер і «вічний дурень» Луценко теж збагнув цю нескладну життєву істину про теорію і практику у нас, начитавшись, як кажуть, двісті з гаком в твердих палітурках. Та й втік з буцегарні знов до влади, бо де як не там убезпечено від морщення мошонки.

Сократ, Кант, Шефтсбері, Томас Манн, Кіплінг, Умберто Еко, Пєлєвін, Андрухович, Забужко, Прохасько, Єшкілєв, Мирослав Попович, Сковорода і ще бозна-хто – для чого, питається,  це все було поглинати недорікуватому чинополітикові, щоб вийти з тюряги і відродитися птицею жлобофеніксом по старому бєзпрєдєлу і новому пєредєлу ?

Більш-менш зрозуміло, чому читав перед стратою у в’язниці кривавий французький революціонер Робесп’єр «Страждання юного Вертера» Йоганна Гете. Бо це був панєвропейський тренд, якщо не сказати проект, який свого часу породив вірус масового самогубства серед молодих чоловіків, засліплених песимізмом і печаллю від нещасливого кохання. Звучить, звичайно, по-ідіотськи дещо, тим паче у прив’язці до одного із найбільш безкомпромісних політиків вісімнадцятилітнього століття, явно не сентиментального, юного хлопчика, та якщо відійти від буквального прочитання тексту автора майбутнього «Фауста» - ще глибшої картини для західної цивілізації, то стає зрозумілим, що під дамою серця юному самогубці і неюному революціонерові скоріш за все інтуїтивно відображалася Дама-Політика, Дама-Революція, яка його спершу полонила, з усією пристрастю, і так само погубила. І не лише їх, не лише тоді.

Ще більш е ясно, чого і навіщо вивчав, кинутий особисто за ґрати Муссоліні, діяч Тирольського руху за автономію Італії, держслужбовець і отець Європейського Союзу, і Ради Європи, один із засновників християнської демократії в Італії та світі, Альчіде де Гаспері. Це були напрацювання, здебільшого енцикліки , Папи Римського Лева XIII, такі як Rerum Novarum, в яких гостро засуджувалися як крайнощі капіталізму, так  і крайнощі соціалізму, постулювалися – в дусі християнства –  солідаризм, корпоративізм і комунаризм(не плутати з комунізмом). Де Гаспері і його співбрати Робер Шуман, Конрад Аденауер зуміли втілити ідеали християнської демократії в життя новоствореної структури ЄС. Принаймні до того часу, допоки десь із середини сімдесятих не почався все більший і більший відтік в сторону то лівого, то правого економічного лібералізму і відвертого марксизму в царині культури та етики. Звідси й всі біди єсівські, засновані ще й на фрейдистських поняттях та комплексах.

Також второпним є інтуїтивні мотиви Юлії Тимошенко в камері на самоті з Уїлбером Кеном, Бернаром Вербером і на всі віки – Біблією. Це мало б відсилати до пошуків сенсу і наснаги  в метафізичному і вічному, а не тільки в записках ісподполья. Можливо, колись пані Т. про це напиши і в своїх в мемуарах.

Повертаючись знову до сьогоднішнього грального-генерального прокурора, – фіг з рогом ломаним в нього вийшло стати «вумним», не кажучи, професійним. Звичайно, проблема криється в не книжках, вони-то мудрі, він-то не мудрак. Не один горопашний Юрась - в якого для грамотних  на лобі написано чорним по білому: « Ти ще, небораче,  постраждаєш за свою дурість, і не один ти.» - належить до типу людей, які жують лише передніми  і недовго, все інше захланно ковтають, щоб за короткий проміжок добряче висратися, а що стало в горлі, те виригнути  на себе і ближніх. Не начитані, а нахапані з того й іншого, ні в чому по-справжньому не компетентні, крім плетіння безкінечних інтриг і схем, вони конституцію, закони інтерпретують в дусі співця постмодерного дискурсу Дерріди, за яким генерального автора і  генерального змісту текста не існує в природі, є лише тлумачення і воно може бути будь-яким, бо все відносно і залежить від того, хто читає, як читає і коли, універсалій, істин не існує.  Вони в усьому жалюгідні «постмодерністи», крім свого ставлення до «традиційних сімейних цінностей» - «родина родина від батька до сина, добро передам. І кума не обділю».

Пустоголові пройдисвіти луценки, порошенки, кононенки і чимала решта епохи колективного і персонального «Великого Рагуля», зі знаннями англійської, теоріями кейнсіанства і двомастами книжками в короткочасній оперативній пам’яті, вони, такі на позір різні за темпераментом, психотипом, смаками, насправді ж уособлюють один-єдиний і незмінний літературно-кіношний  типаж на протязі не одного десятиріччя.

 І цей типаж – Остап Бендер Ільфа і Петрова. Ідеально успішна архіструктура  постсовкової дійсності, чи то базарна лавка, чи генпрокуратура. Люди цього типу, абсолютно незалежно від етнічного походження – Бендер, як відомо, був нерелігійним євреєм, мають цілу гаму бідних і посередніх талантів, з якими мечуться наліво і направо від пеленок, і одне єдине Бажання – реалізуватися за будь-яку ціну. А що дає реалізацію удало в нашій ойкумені ? Баблос і владос. А постреалізаційний гедонізм – це ніщо інше як наслідок і аж ніяк не причина. Навіть в Казанови – трахнути це не було гіперметою, велика мета ховалася за бажанням сподобатися, розподобати з часом (але не розподобати-ся, бо це вже Дон Жуан) і не вмерти від сифілісу, бажано взагалі не вмерти. Та він вмер, як всі, а ще перед тим доживав довгі старечі роки безсилим, скоцюрбленим, сумним імпотентом.

Наші пустодержавники і великоприватники  не відають уперто дня своєї кончини, вони певно думають, що все погане про них написано тільки в блогах на Укрправдонці, яку за великими або не такими вже й великими стараннями можна приручити, як і її читацьку аудиторію до порохоботів. 

Але той, хто кінчається на «єць», великих яєць альфа-самця не потребує. Поки майбутні лузери у владі гоцаються з Міхо по кришам, маючи його за персонажа Карлсона, який не любить їхнє варення, давно дозріває той пересічний українець, або «малий» за визначенням Ющенка, який з болем усвідомлює, що талантів Остапа Бендера йому явно бракує, діти теж сильно вундеркіндами не вдалися, нема чого на них розраховувати, а ота «Остапівщина»,  не їхня, «золота дванадцятистульщина» і інша криптопанщина пристойно за’бала вже. Потрібна всезагальна, всенаціональна «Книга», кажуть вони, все одно як її звати – «Конституція» чи «Племінна право», воно ж звичаєве, але більше так не можна.

І вони праві, по-своєму,  вони не читають всіх тих Наполеонів Хіллів для бідних, Хантінгтонів для песимістів, це ті, які рухали, рухають і будуть рухати  історію і чужими, і своїми руками. Багато з них гинули, гинуть, стають справді при житті і після смерті героями не літературних, не вигаданих історій.

Але їм потрібен – месія, слава Ісусу Христу (Навіки Слава Богу !), вже «маленький місія», бо великі розчарували зі своїми майданами, такий, що трохи направить, трохи виправить і виправиться в процесі сам не трохи. І якщо такими месіями не стануть для них мосійчуки, ляшки, мураєви, ківи, якісь отамани АТО на ланцюгу в доброго олігарха, і інші авантюристи імені все того ж полосатого Остапа Бендера, то всім ми колись-таки напишемо спільно й індивідуально Книгу Українського Буття, не збиваючись на суцільний голий і босий пафос, відірваний від практики і без ноти футуродискурсу, тверезого погляду вперед.

А поки що, рефлексуймо і фантазуймо (багато фантастики збувається, це вам розкажуть Жуль Верн і Азімов)  бодай на тему старе-нове фіаско теперішнього генерального прокурора, що пройшов карколомний шлях від акселератора піонер-табору, потім Комсомола, правої руки лідера соціалістичної партії незалежної республіки, ярого націоналіста у вишиванці, крикливого першомайданногореволюціонера, першого мєнта і напевно, останнього в історії країни прокурора без юридичної освіти і з родинними зв’язками з першою посадовою особою в державі». Уявляймо  тюремний термін багатьох-багатьох посадовців, вимушена еміграція тих, хто встиг, тимчасове введення смертної кари за корупцію, переповнені тюрми горе-читунів і тисячні, мільйонні наклади Канта, Платона, Ніцше для «юрасиків-дурасиків». Отак ми розбудуємо книговидавництво в Україні і знімемо фільми про них, які отримають Оскара, не одного.

А коли пройде «тисяча років», і не всі вони, сподіваюся, закінчать самогубством, повиходять на волю, без права займатися політичною діяльністю, наша до того часу вже ліберальна пенітенціарна система (майже як в Норвегії – за мокруху старухи камери зі СПА-салончиками і  на вихідні додомцю ) не покине їх напризволяще, позбавлених пенсії і поважного соціального статусу «екс-міністр», «екс-депутат». Начитані до шести небес усіма  книжками світу, вони будуть викладати в’язням основи теології, права, природознавства, і кібернетику, і астрономію, і сім вільних мистецтв (біоніку, меметику, кіберпсихоніку, еко-економіку, українську мову, літературу і трудове навчання ).

І скажуть: «Великий народе України, пробачте нам за все, а найперше, за те, що ми були не практиками, а теоретиками – багато  років тому, а не тепер, що так бездарно просрали свої  таланти даровиті. А як могло би скластися  життя, якщо б все вернути назад ! Повірте нам, нашому досвіді,  цей світ тримається на етиці, «золотому правилі», не буде того – прощай естетико, прощай Земля.»

 

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


08.12.2017 Яв Назар 543 3
20.02.2018
Сніжана САМАНЧУК

Кожен повинен з чогось починати. Перша самостійно зароблена копійка запам’ятовується назавжди. Обставини, вид роботи, кількість зароблених коштів, та головне – на що їх було витрачено. Такими спогадами багата кожна людина. Те, якими були їхні

178 0
19.02.2018

Згідно Закону “Про статус депутата місцевої ради” – депутат міськради має не рідше, як раз на місяць проводити прийом громадян.  ГО “Центр Політичних Студій” вже вчетверте здійснюють перевірку депутатів Івано-Франківсь

156 0
19.02.2018

Станиславівська фортеця існувала півтора століття – з 1662 до 1812 року. На її спорудження, модернізацію, утримання пішли страшні гроші.

320 0
18.02.2018

До Вашої уваги підсумки восьмого в цьому році тижня від історика, блогера, нашого експерта Мирослава Кошика.

263 0
15.02.2018

Пропонуємо Вам ознайомитись за кого з прикарпатців вже навесні вболіватимемо у найвищому футбольному дивізіоні країни.

556 0
10.02.2018
Анатолій Звіжинський

Співпраця між івано-франківським ЦСМ та Zenko Fоundation стартувала в 2016 році під час першого міжнародного культурного форуму Zenko Platform, продовжилася у виставкових проектах 2017 року: «Чеч» (с.Татарів), «Show promise» (Львів

353 0

У цьому тексті немає й слова про Україну чи українців, але думаю, що багатьом з нас такий спосіб мислення здається “своїм”, багато хто з нас міг би підписатися під кожним твердженням виступу.

201 0

Вчіться в успішних: Труханов - має російський і грецький паспорти, має гроші, друзів у Лондоні та москві, а попри те повертається в Україну, не зважаючи на кримінальну справу. Саакашвілі - має голанську ксіву, сім'ю в Європі, кінці у США, а попри те праг

502 0

«Всі люди брешуть», - казав герой популярного американського серіалу. Це здається банальністю, якщо не замислитися.

309 0

Пішла по ЗМІ інформація, що новий Пасічнянський міст вже зараз, на старті, «зріс в ціні» майже вдвічі.

535 0
12.02.2018

Знаменитий учений Скотт Уорінг, який спеціалізується на вивченні НЛО зобразив на камеру непізнаний літаючий об'єкт, фактично невидимий для очей людини. Про це повідомляють зарубіжні ЗМІ. Відео, на якому ми бачемо сліди присутності неопізнаного літальног

367 0
12.02.2018

Британські уфологи оприлюднили приховану інформацію про найбільш загадкові спостереження НЛО, що відбувалися в північній частині Англії в 1980-х роках. Перший випадок з участю НЛО стався в місті Дарвен, графство Ланкашир, в листопаді 1985 року. Тоді прот

350 0
06.02.2018

Запуск відбувся о 22:45 за київським часом.    6 лютого, відбулася історична подія SpaceX успішно запустила найпотужнішу в світі ракету Falcon Heavy. Falcon Heavy злетіла з космодрому ім. Джона Кеннеді на мисі Канаверал у штаті Флорида, п

656 0
17.02.2018

У проповіді під час ранішньої Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 16 лютого 2017 р., Святіший Отець перестеріг перед небезпекою вдаваного посту, що супроводжується погорджуванням іншими людь

261 0
12.02.2018

Це мала бути звичайна операція на серце. Але вона раптом перетворилася в сторінку з історії релігії і медицини: фотограф зробив знімок, коли в секунду смерті тіло пацієнта покидала його душа.

639 0
12.02.2018

Одна молода та красива дівчина прийшла до свого духовного отця-наставника на пораду.

459 0
19.02.2018

Місцеві підкорювачі неба представили для містян виставку унікальних моделей літаків, показові польоти професіоналів.

282 0
19.02.2018

Серед тисячі готелей два готелі мережі AllaCarte Hotels & Restaurants увійшли в п‘ятірку найкращих готелей Європи 2017 року.

2167 1
19.02.2018

В даному місці вже давно заплановано відновити дитячий садок, який знаходився там раніше.

1010 1
17.02.2018

Департамент архітектури оголосив конкурс на визначення переможців ескізних проектів пам’ятника «Народному вчителю». Встановити його планують на розі вулиць Петрушевича-Франка. З відповідною ініціативою виступили міський голова Руслан Ма

224 0